Таке ж підтвердження знаходимо в отців ранньохристиянської церкви. Так Папій Ієрапольський переконує в тому, що Мавієм були записані бесіди Ісуса Христа на івриті. Іриней Ліонський додає: Матвієм було видано євреям писання Євангелія на їхній мові, тоді коли Петро із Павлом поширювали благу звістку та засновували Церкву в Римі. Єдиному, кому вдалося побачити Євангеліє Матвія в оригіналі – блаженному Ієроніму Стридонтському. Місцем, де знаходився оригінал слугувала Кесарійська бібліотека, котру вдалося зібрати християнину – мученику Памфілу.
У тексті не вказані ні автор, ні особистість, а тому сучасними науковцями допускається думка написання Євангелія кимось іншим, тільки не Матвієм. Мова написання Євангелія за свідченням отців Церкви – єврейська, далеко не грецька як це вважають інші. В результаті втрати оригіналу арамейською мовою в канон було введено грецький варіант перекладу Євангелія, про що згадує Климент Римський, Ігнатій Антіохійський з іншими стародавніми християнськими письменниками. В чому ж тоді особливість мови? Мовою написання вказується на авторство і приналежність тексту палестинському єврею. Текст Євангелія містить велику кількість зворотів єврейською мовою.
Автором надається можливість ознайомлення з місцевість та встановленими на той час звичаями. Часом створення Євангелії прийнято вважати 41-55 рік нашої ери. А от теологами ХVІІІ століття Гарнаком, Бультманом, Ройтером стверджується зворотне: період написання Євангелія – 70-80 роки нашої ери.
З теологічної позиції, мета Євангелія – переконання читачів у подіях земного життя Ісуса Христа, які відбувалися через виконання старозавітного пророцтва про Месію. Сюди включена тематика вчення про Царство Небесне, Церкву, які викладені у формі притч. Царство Небесне та Церква тісно поєднуються духовним досвідом християнства: Церква є історичним втіленням Царства у світі, а Царство Небесне у свою чергу виступає Церквою Христовою в повному есхатологічному значення цього слова.
Євангеліє від Матфея складається з 28 глав. Перша глава місить родовід Ісуса, починаючи від Авраама і закінчуючи Йосифом Обручником. П’ята і сьома глава – йдеться про потрійне служіння Месії як Пророка, Законодавця (Царя), Первосвященика. Двадцять четверта глава Євангелії – пророцтво Месії про зруйнування Єрусалиму і Друге пришестя Христове та духовне вознесіння Церкви. Двадцять шоста глава – розповідь про помазання ніг Ісуса грішницею. Закінчує Євангеліє подія Воскресіння Ісуса Христа, явлення учням та останні настанови у поширенні Його науки по всьому світу.
Євангельські сюжети були використані видатним німецьким композитором Йоганном Себастьяном Бахом в музичному унікальному творі «Страсті за Матвієм». У другій половині 60-х років знятий художній фільм італійського режисера П’єра Пазоліні «Євангеліє від Матвія», а 1993 року «Візуальна Біблія: Євангеліє від Матвія» — південноафриканського режисера Регарта ван ден Берга.
Пегас
