Написання книги відбулося наприкінці зими в місті Генуя і тривало цілий рік. Тримаючи у своїх руках справжній шедевр Ніцше не міг не поділитися цим текстом з композитором Петером Гастом в «Ранковій зорі». Назву до свого твору Ніцше не відразу ж вибрав. Спочатку даний термін був у використанні провансальських трубадурів і ними визначалося поетичне мистецтво. На початку літа книгу філософа було підготовлено до друку, восени її пустили в продаж.
Друге видання книги датують 1887 роком. Особливість книг – прелюдії, які складаються із шістдесяти трьох епіграм. Основну частину складають триста вісімдесят три уривки, поєднані п’ятьма книгами різною довжиною. Фінальна частина книги – чотирнадцять віршів. Необхідно зазначити, що появу п’ятої книги та віршів пов’язують саме з другим виданням.
У зазначеному творі, Ніцше розглядаються питання про сутність зла (у першій книзі), зв’язок між мистецтвом та природою (йдеться у другій книзі), впорядкування світу, згідно логічних законів (у третій книзі), бо саме тут чітко видно ніцшеанський афоризм «Бог помер». В принципі усі твори Ніцше носять здебільшого нігілістичний характер. Важко зрозуміти Ніцше, що він хотів тим самим довести таку філософію до цілковитого абсурду, хоч враховують неоціненний внесок в німецькій філософії ХІХ століття.
Пегас
