Зображення тілаки на лобі віруючого має відсилання до богині Сур’ї, яка, відповідно до релігійних текстів, носить на тому ж місці червону точку, що уособлює сонце, що сходить.
Різним індуїстським течіям характерні власні способи нанесення знаку. Шиваїти накладають тілаку як три поперечні прямі лінії, використовуючи попіл і іноді куркуму. Такий вид зображення називається тріпундра.
У тілаці вайшнавізму (урдхва-пундре) використовується глина з річок, які є об’єктами паломницьких поклонінь, зображується вона як дві прямі лінії між бровами. Прихильники Ганапаті називають своє зображення тілаки ракта-чанданою і при нанесенні її на лоб, використовують спеціальну пасту, виготовлену із сандалу.
Тілака шактів виглядає як точка або одна вертикальна лінія і наноситься за допомогою порошку, одержуваного з місцевого різновиду куркуми. Раджа-тілака представляє собою особливий різновид тілаки, носити на собі яку дозволено тільки королівським особам або особливо важливим гостям.
Іван Гудзенко
