Назву отримала через релігійне суспільно – політичне об’єднання руху союзу протестантів в Шмакальдені. У ході протистояння навесні в 1546 – 1547 році протестанти зазнали величезних втрат під Мюльбергом (брагденбурзькі землі)  через завданий контрудар імперських військ Карла V.

В європейській історії перемога імператора у цій битві стала вирішальною. До того ж війна Шмакальденського союзу – перший збройний  конфлікт Європи, в якому взяли участь католики з протестантами.

Власне вела боротьбу католицька церква в особі монарха Карла Габсбурга з протестантським Шмакальденським союзом. Шмакальденський союз зароджується наприкінці зими 1530 року з ініціативи саксонського курфюста Йогана Фрідріха Твердого. Мета зібрання – невдоволення діями імператора Карла щодо обрання його брата Фердінанда римським королем та процесами імперського камерального суду по відношенню до князів- лютеран та міст. Шмакальденцями була складена домовленість в разі захисту власних інтересів та посягання на їхні права.

Шмалькальденська війна

Договір було підписано наприкінці зими 1531 року. Його підписали шість лютеранських князів та шістнадцять місцевих представників. Від початку терпіння Карла було безмежним на рахунок протестантського розсадника. Він намагався усе це вирішити дипломатичним шляхом, але після мирної угоди з французьким королем війни з шмакальденцями було не уникнути.

У червні 1546 року, заручившись неабиякою матеріально-фінансовою і військовою підтримкою папи Павла ІІІ готується до серйозної битви. Враховуючи те, що перевага на стороні імператора, боятися було нічого. Даром часу не тратили і Вільгельм Баварський з Моріцом Саксонським, заключивши між собою договір. Карл стверджував, що війна ведеться  за віру, монахом виявляється бажання того, щоб непокірні та бунтівні васали проявили смиренність. Протестанти були просто ізольовані, так як сили супротивника надто великі.

Початкові результати мали тимчасовий успіх, але вирішальною стане битва у квітні 1547 року. Недолік Йогана полягав у незнанні ведення військових тактичних дій, через послаблення позицій, ворог почав оточувати польовий табір. Мюльберг стає прекрасним трофеєм для імператора. Ворог скористався розумною тактикою: використавши туман як прикриття, імператор здійснює форсування військ через річку. Тим більш прорахувався у цьому Йоган Фрідріх, не очікуючи нападу, залишив при таборі Ельби не велику кількість сторожів та озброєнь.

З ранку в неділю курфюст вирішує звершити євангелістичне богослужіння в наметі, проте як тільки закінчилася меса, отримав інформацію, що ворог розташовує військовий табір. Курфюст опинився у безвихідній ситуації.  Хоч його армія не мала такої переваги як в противника, надії про відступ військ під нічним покровом до Торгау або ж Віттенберга не справдилися. Ще до сутінків був нанесений розгром протестантським військам.

Рятуючись втечею в лісі, неподалік Фалькельнбергу був захоплений іспанськими, угорськими гусарами та важкими вершниками – неаполітанцями, намагаючись відбиватись, під час захисту зазнав поранення обличчя.  У травні 1547 року підписав Віттенберзьку капітуляцію, позбавлений титулу курфюста, всі захоплені землі отримав союзник Карла – Моріц Саксонський. Але і Карлу не довго довелося тріумфувати. Після розгортання боротьби, яка виявилася невдалою для самого монарха був підписаний Аугсбурзький релігійний мир і королеві нічого не залишалося як  визнати, що віднині лютеранство – офіційна державна релігія.

Пегас