Відноситься до чернечих орденів католицької церкви. Основоположником ордену є святий Бенедикт Нурсійський.  Створений ним в VI столітті у Монте- Касіно (сучасна Італія).

Поняття найчастіше використовується для позначення інших орденів, які мають у монастирському вжитку «Бенедиктинський устав». До основних видів діяльності ордену варто віднести молитву, інтелектуальне заняття, релігійне мистецтво та місіонерську роботу. Орден притримується такого девізу: Ora et labora (Молись і працюй). Коли Бенедикт помер, монтекасінський монастир зруйнували лангобарди, його встановлення відбулося значно пізніше.

Надійна підтримка папи Григорія І дала можливість бенедиктинцям розширити свою діяльність у різних західних, центрально і східноєвропейських    країнах. Поступово створюються культурно-освітні осередки – монастирі. Із освітнього  середовища виходять досвідчені та грамотні особистості, зокрема Августин Кентерберійський,  Вілліброд, Адальберт Празьський.

Орден святого Бенедикта

Спочатку централізована структура монастирів не передбачалася, включно до ХІ століття. Процес незалежності монастирів як результат підтримки чернечого уставу спостерігається саме в цей період. Реформування ордену здійснювалося завдяки Клюнійській реформі. У ХІІІ столітті на зміну перших прийшли нові – домініканці та францисканці, якими орден святого Бенедикта був витіснений. Занепад ордену помітний в умовах Реформації, найбільше у XVIII столітті. Його відродження відбулося  ХІХ століття.

Із вивченням середньовічної літератури, музики, живопису, місіонерською роботою серед африканців та азіатів, рух тільки посилився. З 1893 року – об’єднання монастирів в Бенедиктинську конфедерацію здійснено папою Левом ХІІІ.  Бенедиктинцями зроблено великий внесок у культурно-цивілізаційний розвиток західноєвропейського соціуму.  Насправді це були культурні вогнища Західної Європи. Вихідцями абатств стала більшість науковців на той час, їх основну частину складали бенедиктинські ченці –  філософи та теологи. Містилася також бібліотека, що зберігала переписані давні рукописи, велася хроніка, проводилася організація шкіл.

Велика заслуга належить  ордену в історичній музиці, теорії. Папа Григорій Великий вказує на те, що діячами музики дійсно є ченці – бенедиктинці. Крім цього було виявлено вплив на архітектурний розвиток, зразками романського та готичного стилю вирізняються два абатства – Клюні і Сен – Дені. Монастирі слугували місцем проведення ярмарок, оживлялася торгівля; виконували роль лікарень, де надавалася медична допомога; готелів – куди потрапляли під час подорожі на ночівлю люди.

Орден святого Бенедикта на сьогодні нараховує триста п’ятдесят дві чернечі обителі, кількість осіб монастиря становить сім тисяч чотириста тридцять вісім, з них священнослужителів – три тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять. Конфедерацію очолює абат – примас. Термін обрання абата – вісім років. Абат – офіційний представник інтересів  ордену перед главою Святого Престолу в Римі. Права призначення або зміщення абатів йому не належать.

Пегас