Фуке – школа дзен-буддизму, що існувала в період XIII-XIX ст. в Японії. На даний момент існує лише кілька ченців, що представляють дану школу. Засновником Фуке є Пухуа (в Японії його називали Фуке). Він є учнем китайського ченця Ліньцзи Ісюаню (в Японії його називали Ріндзай Гіген) – творцеві школи Обаку. Пухуа  закликав  учнів за допомогою дзвону в дзвіночок, після чого з’явилася традиція гри ченців на традиційній бамбуковій флейті під назвою сякухаті.

Оволодіння даним інструментом – значить бути на шляху просвітлення. Розвитку Фуке сприяв японський монах Сінті Какусіна, що навчався у майстра дзен Уменя.

В період свого існування дана школа була дуже поширена серед мирного населення, а не священиків. Прихильників Фуке можна було дізнатися по грі на сякухаті, через яку вони медитували за допомогою суйдзен. Школа проповідує мандрівництва. Роніни вступали в ряди учнів в Фуке, після чого її почали називати «збіговисько відчайдухів». Школа була закрита в 1871 році за наказом уряду за часів Революції Мейдзі. Але Фуке продовжує скромне існування за допомогою об’єднання ченців «Кетіку Дзендзі Хоса Кай».

Іван Гудзенко