Сава народився в Каппадокії (сучасна Туреччина) 439 року нашої ери у благочестивій сім’ї християн. Його батько Іоанн займав посаду військового начальника. Разом зі своєю дружиною Софією змушений був відправитися в Олександрію для вирішення службових справ, опіку над його сином було доручено дядькові. Восьмирічний хлопчик поступає в найближчий монастир святої Флавіани. Будучи обдарованою дитиною, швидко освоїв читання та вивчення Священного Писання.Батьки вмовляли Саву вступити в шлюб, але він відмовився, оскільки вибрав інший шлях. У сімнадцятирічному віці приймає постриг, веде аскетичний спосіб життя, отримує від Бога дар творення чудес. У монастирі Флавіани провів десять років, направляється до міста Єрусалиму, а від нього в монастир Євфимія Великого. Євфимій відправляє Саву до настоятеля авви Феоктиста, відомого суворим монастирським уставом (кіновійний ). Сава був послушником цього монастиря до тридцятирічного віку.
Після смерті свого настоятеля, отримав благословення від його наступника вести суворий аскетичний спосіб життя – затворництво в печері. Приходити міг тільки у суботу, приймати участь в богослужінні та споживати їжу з іншими ченцями. В тім Саві не дозволили залишати затворництво, його чернечий подвиг тривав п’ять років. Євфимій уважно спостерігав за подвижництвом ченця Сави, а тому дивлячись на його духовне зростання, берез з собою до пустелі Рув, розташованої поблизу Мертвого моря.
Обидва перебували у пустелі з 14 січня, включно до Неділі ваїй. Преподобний Євфимій став прекрасним вихователем для ченця Сави, навчаючи вищим чернечим добродійствам. Коли помер Євфимій, то Сава, залишивши Лавру, віддалився, оселившись в печері, недалеко від монастиря Герасима Йорданського. У 484 році біля річки Йордан чернець Сава засновує монастир. Таким чином обитель стала називатися монастирем святого Сави. Декілька років до нього почали приходити учні, які бажали прийняти чернецтво. В результаті наполегливої праці та безпосередньої діяльності авви Сави утворюється Велика Лавра. Також за вказаним промислом Божим було відведене місце для церкви в печері.
Надзвичайні явища почали відбуватися з допомогою молитви християнського подвижника: серед Лаври почало бити джерело, внаслідок засухи пішов дощ, звершувалися зцілення хворих людей та одержимих демонами. Саву Освяченого вважають першим укладачем Єрусалимського уставу. Уставне богослужіння було прийнято іншими монастирями у Палестині. Святий Сава Освячений відійшов у вічність у 532 році. Мощі цього аскета перебувають в Лаврі Сави Освяченого (з араб. «Мар Саба»).
Християни Сходу вшановують це святе місце, біля якого отримують чудесне оздоровлення від фізичних і душевних недуг, а жінки – дар народження дітей.
Богдан Стрикалюк
