Пройшовши через пекло на мить замислишся над реальністю і тими страшними подіями, що пробирають наскрізь твоє тіло. Відчуй навіювання історії славетних мужніх і хоробрих лицарів – козаків, згадай чого коштувала ціна свободи української землі. А скільки їхніх душ полетіло в небо, просто не злічити. Зостався брат Сокіл, відчайдушний та відважний, а скільком ворогам він «всипав доброго перцю» там на Донбасі, відтворюючи у свідомості своїй пісню побратимів «Біла тополя».
Борючись за правду і свободу відчуваєш, що ти людина і потрібний тим, хто цінує, любить і поважає твою гідність. Наче вирвавшись із сітей безглуздого світу як Сокіл і піднісшись увись, мислиш тільки одне – аби не влучили стрілою і цей політ не був би останнім для нього. Чи хтось із вас готовий до такого польоту попри існуючі перешкоди життя? Ми втрачаємо людську подобу при забутті соколів, які захищають право називатися «людиною».
До кінця не зрозуміти тим, що в потягу до влади вже не мають свого «обличчя», а лише власні інтереси і намагання потонути від безумства статків, залишивши після себе нічого, крім «порожнини». Післявоєнний синдром залишався у моїй пам’яті, бажав позбутися його назавжди, уявляючи цей світ зовсім іншим, а найбільше тебе стримує відчуття любові. Переборюючи у собі психологічні травми, вирішуєш назавжди відійти від цього, віднайти мир там, де його можна отримати – Афон.
Феодот Волинський
