Людство ніколи не замислювалося над такими речами як смерть, загробне життя, вічність. І досі триває гонитва за матеріальними цінностями цього світу, за якими людина не бачить духовної сутності, жадоба до влади з’їдає зсередини і точить як черви. Якщо ми подивимося на історію попередніх поколінь, то зрозуміємо до чого призводило багатство.

Ця залежність губила розуми багатьох, хто наважувався на самий низький аморальний вчинок – вбивство. Наглядними прикладами слугують загублені життя лицарів – хрестоносців в пошуках золота в Гробі Господньому. Божевілля доводило людей до масових вбивств заради жаги до багатства. Люди насправді не винесли уроків з історії, надалі роблячи ті самі помилки. Скільки б ти не збагачувався у цьому світі, обманюючи себе самого і совість не уникнеш суду у вічному житті.

У безумстві своєму багачі будують будинки свої, прикрашаючи їх золотими посудинами, роблять портрети світових завойовників, хоча не варті носити ні їхнього імені, ні слави, яку ті здобули заради миру і процвітання в державах, побудованих на моралі і релігійності. Дивують золоті речі як в часи середньовічних баронів, герцогів, що навіть модерний олігархат все ж таки страждає такою ж «хворобою». Багатство стає ідолом тоді, коли керується волею людською не заради якогось благодійництва, а зростань власних статків.

Під маскою усміхнених та задоволених собою обличь приховується саме справжнє лицемірство, адже нажившись на убогих, не зробивши нічого доброго, намагаються себе високо піднести і чиїсь здобутки та важку працю привласнити собі. Не буду називати ті брудні імена, які ніколи не досягнуть слави і почестей як Олександр Македонський, Костянтин Великий, Юлій Цезар та багато інших.

Роблячи із себе божество для поклоніння замисліться чи варто. Адже єдина слава і поклоніння належить тільки Богу, а не тим, хто уявив себе богами на цій землі. Рано чи пізно усе надбання не заради благоустрою, а купання в розкоші, із приниженням убогих закінчиться останньою дорогою – могилою, розміром два на два, звідки точно вже повернення немає.

Саме на цьому шляху закінчується життя кожної людини, а тим більше багатіїв. Так як відомо, той, що копає могилу іншим – потрапляє до неї сам. А що тоді залишається після таких? Мораль? Релігійність? Совість?  Зостануться лишень їхні імена та надгробки, дивлячись на яких інші сказали б, що вони не гідні навіть поховання як люди, залишаючись  справжніми «тварюками».

Невже вони не знають, що навіть переступивши цей «поріг» — опиняться за іншим, але там вже не зможуть відкупитися як це робили ще при своєму житті, обдурюючи суди і даючи хабаря суддям, а потім виходили на волю, чинячи знову свої «чорні справи». Звідси висновок: горбатого могила виправить (в переносному значенні цього слова).

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Роздуми

Політ Сокола

Міркуючи про безсмертя, ми часто доводимо себе до ілюзорності світу. Життя не цінне тільки для ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *