Світогляд. Функції світогляду. Структура Світогляду

Продовжуємо серію публікацій  з основ філософії. Сподіваємось даний пост стане в пригоді всім, хто цікавиться філософією.

1. Поняття світогляду;
2. Класифікація світогляду;
3. Функції світогляду;
4. Структура світогляду;

Поняття світогляду

Світогляд – сукупність уявлень людини про себе, про світ, про свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та життєве призначення.

Світогляд є формою загального людського самовизначення:

• Дає людині не просто закони, знання реальності, а знання з певною оцінкою та відношенням;
• Предмет світогляду – відносини людини зі світом;

Звідси випливає, що світогляд включає та синтезує низку інтелектуальних утворень: цінності, переконання, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири.

Світогляд становить основне ядро особистості, бо він формує підґрунтя для намірів та планів людини. Він формує важливі життєві цінності, з яких ми утворюємо норми поведінки та життєву позицію. Світогляд дозволяє самоутвердитись особі в навколишньому середовищі. Щоб мати чітку орієнтацію в світі людині не потрібні докази істинності знання про світ. Це вона отримує через вибір, зумовлений не стільки знаннями про світ, скільки оцінкою певних ситуацій.

Цінності – мета, яка виступає для людини сталою та бажаною формою сприйняття.

Завдяки цінностям світогляд набуває духовно-практичного характеру, тобто будь які вияви реального світу формують духовний світ людини, підлягаючи певним оцінкам. Цінності розділяють світ, надають йому смисловий лад і полегшують орієнтацію людини у світі.

Переконання – головний компонент світогляду, який характеризує його як форму самосвідомості. Це є суб’єктивний набуток людини, що несе в собі мотив ставлення людини до світу.

За Імануілом Кантом Існує 4 основні питання світогляду:

1. Що я можу знати?
2. Що я повинен робити?
3. На що я можу сподіватися?
4. Що таке людина?

Класифікація світогляду

За носієм:

1. Індивідуальний;
2. Колективний;
3. Національний;

За рівнем світобачення:

1. Усвідомлений;
2. Неусвідомлений;
3. Буденний;
4. Філософський;

За історичними епохами:

1. Античний;
2. Середньовічний (теоцентричний);
3. Гуманістський (епоха ренесансу(відродження));
4. Новий (епоха нового часу);
5. Новітній (новітній час);

За морально-ціннісними орієнтирами:

1. Егоїстичний;
2. Гуманістичний;
3. Антигуманний;
4. Шовіністичний;

Функції світогляду

1. Вписати людину у світ;
2. Надати життєвих орієнтирів;
3. Окреслити дійсність у людських уявленнях;

Філософія постає теоретичною формою світогляду. Філософствувати – означає не просто думати про проблеми світогляду, а й усвідомлювати їх необхідність та зв’язки. Філософія спрямована на критичне осмислення та дослідження проблем світогляду, з метою підвищення ступенів достовірності та надійності таких вирішень.

Структура світогляду

1. Світовідчуття;
2. Світосприйняття;
3. Світорозуміння;

Світовідчуття – спосіб ствердження світогляду, в якому світ і ставлення людини до нього відтворюються у чуттєво-емоційній формі. Переживання та оцінки звернені не до окремих явищ, а до світу в цілому і до загальної позиції людини в ньому. Це є духовний стан людини, який визначає прийняття чи неприйняття людиною світу, її довіру або недовіру у ставленні до людей тощо.

Світосприйняття – на цьому рівні світогляду світ дається людині як цілком предметна реальність, яка певним чином організована та впорядкована. На цьому етапі переважають різного типу знання, просторово-часові уявлення про світ, які об’єднуючись утворюють цілісний образ світу.

Світорозуміння – рівень світогляду, на якому відбувається подальша конкретизація світосприйняття, що перетворює його в вищий рівень організації світогляду, що дозволяє надати людині мотиви та орієнтири вибору у кожній життєвій ситуації. Тобто світ набуває цілісності. Світорозуміння – абстрактне мислення + теоретичне пізнання.