Історія релігій, Іудаїзм        05 Жовтня 2018        56         Прокоментуй!

Ортодоксальний Iудаїзм (Юдаїзм)

Сучасний іудаїзм представлений безліччю різноманітних напрямків, найбільш поширеним з яких є ортодоксальний іудаїзм. Слово «ортодоксальний» перекладається з грецької як «правильна думка», і на практиці це означає, що прихильники ортодоксальних поглядів є найбільш консервативними. Вони прагнуть виконувати всі релігійні традиції і обряди в точності так, як це було в давнину, нічого не змінюючи і не додаючи.

Закони, які повинен дотримуватися ортодоксальний іудей, охоплюють собою всі сторони життя, регулюючи поведінку в сім’ї, суспільстві і релігійній громаді. Сукупність усіх цих законів на івриті називається «Галаха», що означає «поведінка» або «керівництво». Протягом багатьох століть Галаха передавалася від одного покоління до іншого тільки в усній формі. Це викликало багато суперечок і протиріч, оскільки різні школи трактували одні й ті ж закони по-своєму. Щоб уникнути протиріч, з’явилася ідея створити книгу, в якій всі необхідні усні закони були б упорядковано і систематизовано записані.

Вперше ідея запису законів була здійснена в Єрусалимі на початку 3 століття нашої ери під керівництвом вчителя Іуди ха-Насі. Результатом цієї роботи став так званий «Єрусалимський Талмуд», або «Єрусалимське Вчення». Книга Іуди ха-Насі збереглася до наших днів тільки в вигляді невеликих фрагментів, тому сучасні іудеї в основному користуються іншою версією записаних законів – «Вавилонським Талмудом». Цей Талмуд був створений близько шостого століття євреями,  що проживали в Персії, яка, в свою чергу, входила до складу величезної Візантійської Імперії. Життя на території Візантії в той час було набагато спокійніше, ніж в Єрусалимі, тому у творців «Вавилонського Талмуду» вийшло створити набагато більш велику і скрупульозну працю, ніж у Іуди ха-Насі.

Незважаючи на таку древню історію, саме поняття «ортодоксальний іудаїзм» з’явилося порівняно недавно – на початку 19 століття. Справа в тому, що саме тоді в іудаїзмі виникла абсолютно нова радикальна течія – «реформістський іудаїзм».

Прихильники реформ проголосили, що приписи Талмуда можна змінювати відповідно до вимог сучасності, тому тим, хто як і раніше строго дотримувався давніх традицій, потрібно було виділити себе як окрему і самостійну школу. Основоположником ортодоксального руху став рабин Моше Софер, який стверджував, що будь-які зміни суперечать єврейському релігійному вченню.

Згодом ортодоксальний іудаїзм розділився ще на кілька течій. З них найбільш відомі хасидизм (містичний напрямок), релігійний сіонізм (напрямок, який ставить за мету зібрання всіх розсіяних по світу євреїв в єдину релігійну державу), нетурей карто (напрямок проти сіонізму і Ізраїльської держави) і ортодоксальний модернізм (напрям, який намагається поєднати іудаїзм із сучасною культурою без релігійних реформ).

Незважаючи на протиріччя між собою, представники всіх цих напрямків вважають себе ортодоксальними іудеями і дотримуються основних і загальних для всіх ортодоксів релігійних поглядів.

Кожен ортодоксальний іудей вірить, що через єврейський народ Бог передав людству справжню релігію і вчення. У зв’язку з цим кожен іудей зобов’язаний дотримуватися законів Талмуду і виконувати 613 заповідей, записаних в Торі – зборах з п’яти книг, написаних пророком Мойсеєм.

Крім того, для ортодоксального іудаїзму характерна віра в пришестя Месії, який стане новим єврейським царем і відновить головну релігійну святиню – Єрусалимський храм, зруйнований римлянами на початку першого тисячоліття.

Іван Гудзенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook