Мухаммад Ікбал – представник Пакистану (британської колонії), відомий через свою поезію, суспільно-політичну, наукову і юридичну діяльність, філософію.

Народився восени 1877 року в містечку Сіалкот. Його батько був побожним чоботарем. Сім’я Муххамада відносилася до індуїстської касти – брахмани, які потім прийняли іслам. Його матір Імам Бібі за походженням була кашміркою з міста Самбріал, відзначалася скромністю та ввічливістю, допомогою біднякам, сусідам при вирішенні проблем. Пішла дуже рано з життя у 1914 році.

Мухаммад Ікбал

Отримав освіту, у чотирьохрічному віці займався вивченням Корану. З 1892 року – одружується за домовленістю  з дочкою лікаря Карім. З 1895 року – вступає на навчання до Лахорського урядового коледжу, де приділяв увагу вивченню філософії, арабської та англійської літератури. Для того, щоб розширити свій світогляд шукає поради у вчителя – орієнталіста Томаса Арнольда, а той у свою чергу говорить про відвідування  Європи.

З 1899 року отримує ступінь магістра. Продовжує навчання у Трініті-коледжі при Кембриджському університеті, Мюнхенському університеті Людвіга- Максиміліана. З 1908 року – відбувся захист і присвоєння наукового звання – доктора філософії за захист  дисертацію «Розвиток метафізики в Персії».

Після того вивчає юриспунденцію. Входить у лондонське членство Всеіндійської Мусульманської ліги. Ознайомлюється з літературними працями Гьотте, Генріха Гейне, філософією Ніцше. Проживаючи в  Лахорі, з 1908 року викладав філософію, а згодом перейшов на юридичну практику.

Друкувався з 1890 – х років. З 1915 року – пише поетичну збірку під назвою «Секрети свого «Я» (варіант мови: урду, пенджабська, перська). У ранній період пише вірші на власній рідній мові, а вже в європейський – мовою фарсі.  У такому ж варіанті публікується низка його філософських поем «Таїнства особистості», «Іносказання самовідречення», а також чудовий збірник «Персидських псалмів». На поетичні твори значний вплив здійснив суфійський філософ-поет Румі. Не дарма ж і сам Ікбал послуговується суфійською поезією та містикою. Адже на урдійській мові зявляються віршовані збірники, такі як «Крило Гавриїла», «Удар посоха Каліма».

З 1922 року – король Георг V проводить ініціацію в лицарі. З 1923 року – вийшов ліричний збірник віршів «Послання Сходу». У суспільно-політичному житті країни також приймає участь. Законодавче зібрання Пенджабу вибрало його в членство. З 1928 року – виступає за ідею оновлення ісламу. З 1930 року, входячи до складу незалежної федерації Індії як почесний голова Мусульманської ліги здійснює виступ і пропонує створити мусульманську державу.

Його пізніше називатимуть «духовний батько Пакистану». За останні роки свого життя Ікбалу пощастило побувати на кількох  круглих столах: Лондон, Франція (зустріч з Бергсоном, Масіньоном), Італія (Беніто Муссоліні), Іспанія, прийняти участь в Єрусалимській мусульманській конференції. Був запрошений 1933 року до Афганістану, точніше кажучи в Кабульський університет, щоб поговорити про організацію вищого навчального закладу.

Був симпатиком соціалізму, заперечуючи атеїзм. Твором підкреслюється боротьба пригнічених, які посланим Аллахом архангелом Джабраїлом піднімаються на повстання проти ленінізму.

Видатний діяч ХІХ-ХХ століть помирає навесні 1938 року. Поховання здійснено в місті Лахор. З 1953 року – засновується товариство, що носить ім’я культурного релігійного, суспільного діяча Мухаммада Ікбала. Хочеться також зауважити, що стопами батька пішов його син Джавид, здобувши ступінь доктора філософії, будучи призначеним на посаді судді Верховного суду.

Пегас