Наступною після егейської цивілізації виступає мінойська. Утворення цієї цивілізації відбулося в ІІ тисячолітті до нашої ери. Визначений також її головний центр – острів Кріт. Вона стала першою великою цивілізацією, попередницею античної культури, яка виростала  на європейському підґрунті. Сама ж цивілізація  зароджувалася, розцвітала, погасла  близько чотирьох тисяч років до нашої ери.

Варто знати, що на той час Кріт населяли мінойці – народ мореплавців. Сама ж високорозвинена система релігійного культу була настільки складною ще й стійкою торгівельною традицією. Максимальної могутності досягли у мореплавстві, зміцнювали флотилію, мандруючи від острова Сицилія до Греції, Малої Азії та інших країн. Мінойці були вправними не тільки в ремісництві, а й керамічному розписі (самокольоровість), ними будувалися величні палаци, здійснювався фресковий розпис на стінах.

Мінойська цивілізація

В результаті археологічного відкриття 1900 року були виявлені неабиякі історичні артефакти, які пов’язували з релігійними уявленнями греків – міфами та літературою як прямим підтвердженням настільки багатим та сильним був острів Кріт. Гомерівська поема «Ілліада» розповідає про крітського царя Міноса, управителя міста Кнос.  У ХІХ столітті зміцнювалася віра науковців у те, що грецькі легенди мають історичну основу. Але Гомер не був істориком, лише поетом, тому міста, війни та герої є плодом його уяви. А от дослідження Генрі Шлімана вже мають науковий інтерес. Та й сам він вірив оповіданню грека – поета  Гомера. Археологічна експедиція під керівництвом Шлімана у 1873 році знайшла в Малій Азії прекрасну знахідку – руїни міста Трої, яку описував Гомер.

Артур Еванс, які полюбляв стародавності, за фахом -журналіст  стверджував, якщо існування Трої беззаперечне, то не може бути ніяких сумнівів в існуванні Кносса.  Під час свої довгих розкопок у 1900 році Еванс помітив унікальні знахідки: палац, розписи, кераміку, коштовності, тексти. Спочатку науковець вважав, що це є грецька цивілізація, але потім виявилося – мінойська, усі ниточки ведуть до царя Міноса. Іншими дослідниками припускається думка, що період мінойської цивілізації є раннім, датований 3000-2000 роком до нашої ери. Проте ретельне дослідження виникнення перших палаців на Криті привело науковців до іншої дати – близько 1950 рік до нашої ери. Це час формування ранньої мінойської культури.

Поширення культури відбулося на інші острови прибережних частин Егейського та Середземного морів, за Йордан. Спостерігалися відносини мінойців за межами держави: Греція, Мала Азія, Кіпр, Сирія, Палестина, Єгипет, Вавилон.

Мінойська культура зазнала падіння після 1900 року до нашої ери, коли з півострова Балкани відбулося вторгнення грекомовних народів. Ними були збудовані міста: Пілос, Тірінф, Фіви, Мікени. У 1600 році до нашої ери відбулася асиміляція ахейців (мікенців) з мінойцями. Біля 1400 року до нашої ери відбулося обєднання двох культур, які утворили єдину – мінойсько-мікенську. В період 1375 та 1350 років до нашої ери мінейська культура витіснила мінойську. Але після ворожого нашестя дорійців  біля 1200 року до нашої ери мікенська цивілізація припинила своє існування.

Пегас