Про міфологію скіфів в даний час існують лише уривчасті, неясні дані, передані античними авторами. Дослідники цього напрямку ставлять її в один ряд з індоіранською  міфологією. Про скіфську міфологію відомо з таких античних джерел, як книга Геродота «Історії» IV, твори Плінія Старшого, Діодора Сицилійського та ін. Багато інформації про міфологію та релігію  цього народу було почерпнуто з іконографії, до якої відносять зображення на різних предметах (артефактах) відповідного періоду.

Міфологія скіфів. Релігія скіфів

Інформація про скіфський релігійний пантеон розписана давньогрецьким істориком Геродотом. Він повідомляє про те, що скіфи шанують богиню Гестію (Табіті), на другому місці у них Зевс (Папай), в якості дружини Зевса вони шанують Землю (Апі). Приносили жертву скіфи і таким богам, як Афродіта, Арес, Аполлон, Геракл і Посейдон (Тагімасад). Цим представникам пантеону поклонялися всі скіфські племена. Геродот проводить паралель між скіфськими божествами і грецькими, що дозволило визначити призначення і силу кожного з богів. Але при цьому міфологія скіфів налічувала певний склад божеств в пантеоні, який рівняє числу сім. Так само відомо, що скіфи з повагою ставилися до богині Місяця (Маспалли) і вірили в існування природних духів (Якши).

Що стосується жерців у скіфів, то Геродот згадує лише про те, що представники цього древнього народу спілкувалися з вищими силами найчастіше за допомогою віщунів, яких було безліч. Ворожіння проводилося за допомогою вербових гілок. Професійні скіфські віщуни – Енарей служили культу Артімпаси; це були жерці чоловічої статі, які одягалися в жіночі вбрання і вели себе ніжно по-жіночому. Поклонялися вони Афродіті і ворожили на липовій корі. Стати енареєм міг тільки представник аристократичного походження, вони володіли сильним впливом, займали високе суспільне становище серед скіфів.

Скіфські племена мешкали 1 000 років до нашої ери в степовій зоні Євразії, ближче до північної частини Чорного моря, спілкувалися за допомогою індоіранської мови. Вважається, що саме скіфи є прабатьками східних слов’ян.

Геродот і інші античні автори донесли лише малу частину інформації, яку можна сприймати, як міфи і легенди скіфського народу, від самого народу залишилося безліч історичних артефактів, які є культурною спадщиною скіфів: золоті статуї тварин і людей, знайдені в похованнях, виконані в «звіриному» стилі.

Іван Гудзенко