Макарій Токаревський народився 1605 року в рідному місті Овруч, яке на той час входило у Волинську губернію. Його родина є наглядним прикладом хранителів православної віри. Дитинство Макарія та навчання проходили в Упенському монастирі Овруча.Саме тут молодий Макарій прийняв чернечий сан, спочатку був послушником, і таким чином досягаючи духовного зростання невдовзі стає архімандритом. У 1660 році він призначається настоятелем в Овруцькому чоловічому монастирі.
Веде активну проповідницьку і місіонерську діяльність, десять років віддає боротьбі з католицьким орденом ченців – домініканців, які намагалися відібрати матеріальну власність, майно у монастирської братії в Овручі і вигнати їх.
У 1671 році внаслідок турецької експансії братія разом з архімандритом змушена була залишити Овруцький монастир. Архімандрит Макарій звершує свої духовні подвиги у Києво – Печерській лаврі. Побачивши прагнення архімандрита і захист ним православ’я, запалення вогняним полум’ям віри, київський митрополит Йосиф Нелюбович – Тукальський призначає Макарія настоятелем в монастирі у місті Каневі. У 1672 році Канівський монастир став притулком для сина гетьмана України Богдана Хмельницького – Юрія.
За порадою Макарія Канівського, козацькі війська на чолі з гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком у 1675 році залишають Туреччину, Дорошенко стає російським підданим. Такий розвиток подій збентежив турецьких правителів, що у свою чергу розцінювали дії Дорошенка як зраду, і восени 1678 року до Канівського монастиря було направлено війська. Вони увірвалися в святу обитель, на паперті якої їх вже чекав сам настоятель Макарій.
Турецькі солдати збиралися пограбувати богослужбове начиння монастиря і можливо деякі ціннісні речі. Проте архімандрит Макарій не дозволив їм цього зробити, кажучи ворогам своїм: «ті скарби є тимчасові, а ті, що є на небі — вічні». Слова святителя Макарія не були сприйняті турками. Ті у свою чергу почали зневажати Макарія, повісивши його за руки та ноги між стовпами.
Святитель Макарій молився Богу за своїх ворогів, які мучили його. Цього ж року у вересні голова преподобномученика Макарія була усічена мечем. Свідки, які бачили прийняття мученицької смерті Макарієм, взяли його тіло і занесли в монастир, замкнувшись зсередини. Турки вирішили спалити храм і тих, хто знаходився у ньому. Своє життя за віру задля збереження нетлінного тіла Макарія віддали ченці монастиря. Його нетлінні мощі були поховані під жертовником храму, в якому він проводив з братією своє служіння. У період Другої світової війни його мощі було перенесено у місто Черкаси до Троїцької церкви, а у 1965 році вони вже перебувають в храмі Різдва Пресвятої Богородиці.
За молитвами віруючих перед нетлінними останками святителя Макарія Канівського відбуваються чудесні зцілення.
Макарій, архімандрит Канівський — чудотворець був зарахований до лику святих православної церкви як преподобномученик, пам’ять святителя відзначається двічі — 20 вересня та 26 травня за григоріанським календарем (новим стилем).
Читайте також про інших православних святий у розділі Агіографія.
Богдан Стрикалюк
