Костянтин та Мефодій народилися у грецькому місті Солуні в родині військового начальника. У 843 р. Костянтин навчався при самому дворі в одного із вчителів візантійського імператора Михайла ІІІ – Фотія.У результаті майбутній апостол слов’янської писемності опанував грецьку, латинську, єврейську, арабську мови і був призначений на посаду патріаршого бібліотекаря. Також Костянтин, який після прийняття чернецтва отримав ім’я Кирило, займався викладанням філософії, здійснював дипломатичні та просвітницькі місії в Сирії. На відміну від свого молодшого брата, Мефодій займався військовою діяльністю, десять років обіймав посаду керівника адміністративного району в Салоніках. Пізніше прийняв чернечий постриг і став ігуменом Поліхронського монастиря на узбережжі Мармурового моря.
У 863 році брати Кирило і Мефодій за дорученням візантійського імператора Михайла ІІІ були направлені до моравського князя Ростислава поширювати християнську релігію. Перед подорожжю до Моравії Кирило винайшов доступну слов’янську азбуку, оскільки глаголицю ніхто не розумів. Кирило та Мефодій переклали церковну літературу старослов’янською мовою, що дозволило проводити нею богослужіння. Брати займалися духовно- просвітницькою діяльністю в Панонії при дворі князя Коцеля. Місіонери намагалися поширити свої ідеї серед слов’ян з інших земель.
Під час своєї проповідницької діяльності Кирило та Мефодій вступили в полеміку з німецьким духовенством як представниками Римської курії. Результатом цього стала низка написаних релігійних творів, а також школи, відкриті при церквах та монастирях.
У Венеції католицьке духовенство зустріло просвітителів вороже, знаючи не лише зміст їхньої діяльності, але й ідеї, які обстоювали Кирило і Мефодій. Утім Костянтин зумів завоювати прихильність Папи Римського, привізши мощі святого мученика Климента.
У 866 році брати з Солуні отримали спеціальне послання від Папи Римського Адріана ІІ щодо поширення церковних книг та запровадження богослужінь у слов’яномовному варіанті. Глава Римської курії висвятив у священики чимало учнів рівноапостольних місіонерів-просвітителів Кирила і Мефодія.
У 869 році після прийняття чернечого постригу Костянтин (Кирило) помирає у грецькому монастирі. Його поховали в римській базиліці святого Климента.
Тим часом Мефодія було підвищено до сану архієпископа Моравії та Панонії. У 870 році він повертається в Панонію. Там через інтриги німецьких феодалів архієпископа Мефодія на два з половиною роки було ув’язнено, а князів Моравії та Панонії Ростислава та Коцеля – назавжди усунено від влади. Також Мефодієві заборонили використовувати у богослужіннях старослов’янську мову.
Проповідник звернувся до Папи зі скаргою, що його несправедливо звинуватили у порушенні заборони щодо мови. У 885 році Мефодій помер. Його місіонерську справу продовжили учні, поширюючи християнську доктрину на територіях слов’янських земель в Болгарії, Македонії, Хорватії.
Солунські брати Кирило та Мефодій канонізовані православною церквою і названі рівноапостольними за те, що багато потрудилися на благовість Христову на рівні зі святими аспотолами – учнями Ісуса Христа. Їхня пам’ять вшановується 24 травня за новим календарним стилем.
Богдан Стрикалюк
