Найбільшою  подією в житті жителів Індії  є свято Махи Кумбхи – Мели (велике свято глечиків),  яке завжди відбувається в місті Аллахабад,  в якому зливаються  дві річки – Ганг та Ямуна.  Легендою підтверджується,  що саме тут бог Брахма  приніс жертву.

Сюди прибуває  дуже багато паломників з усієї Індії, щоб відсвяткувати кумбху-мелу. Древні індуїстські писання свідчать, що тут зливаються три річки –  Ганг, Ямуна і ще Сарасваті.

В індійському гімні «Рігведа»  прославляється третя,  проте  кудись вона зникла. Річку Сарасваті не можна помітити на карті, її практично немає.  Раніше  брала початок з гір Гімалаї, протікала через Індостан і впадала в Індійський океан.

У «Рігведі»  знаходимо частіше згадування про Сарасваті, ніж про річку Інд.  Існує навіть культ богині Сарасваті, чоловіком якої став  Брахма.

Інша ж розповідь торкається  походження свята кумбха – мела: боги боролися з демонами (асурами) за божественний нектар глечика амрити, викрали його, тому необхідно було повернути.

Бог Вішну перевтілившись у вродливу дівчину, з красивою талією, привернув  до себе увагу демонів. Вони з пожадливістю дивилися  на  красиву дівчину, навіть не здогадуючись, що це може бути Вішну – Творець. Таким чином нектар було повернуто, частина крапель, яка витекла з глечика впала на чотири міста – Харідвар, Аллахабад, Нашік та Уджайн. Відтоді у цих містах відбуваються святкування Кумбхи Мели, в якій бере участь багато людей.

В Аллахабаді чисельність паломників  склала сімдесят мільйонів,  Харідварі – десять мільйонів осіб, які брали участь в омовінні на священній річці Ганг.  За всю історію фестивалю це був справжній рекорд.  Паломники і сотні чоловіків, обличчя та тіла яких   вкрив попіл, наближалися в Ганг для очищення своїх гріхів та звільнення від реінкарнації.

Спершу у води увійшли нага садху (святі люди, що зберігають духовну індуїстську віру). Вони є аскетами,  монахами, які відмовилися від звичайного мирського життя, присвятивши себе духовному, вибравши для цього віддалені місця – гори і ліси, в яких проводили час в медитаціях. Вийти можуть тільки на Кумбху Мелу.  З криками та радісним розмахуванням золотими тризубцями,  підіймаючи вгору  мечі та списи, занурюються у воду, яка вкрита гірляндами із квітів календули. Слід зазначити, що Кумбха Мела в місцях Аллахабаду відбувається кожні дванадцять років

Богдан Пегас