Пізніше покровительство заслужив у Філіпа Ельзаського, про що відомо з прологу під назвою «Персеваль». Приурочений цей твір Філіпу Фландрському (Ельзаському), котрий загинув у хрестовому поході у 1191 році від страшної хвороби – чуми, здійснюючи штурм міста Акри.
Сама ж робота над твором розпочалася не раніше вказаної вище дати – у 1190 році, анонімним стає роман про Грааль, відсутін свідчення про самі твори Кретьєна. Адже як з’ясується потім після 1191 року сліди про французького поета кудись зникають, а тому прийнято вважати цю дату роком смерті.
Він один із перших, хто вжив термін «роман» у французькій літературі, йому належить цілий цикли твору бретонського циклу про короля Артура. При цьому королі створюється братство лицарів Круглого столу. Ним же ш було оброблено легенду щодо прихованого релігійного об’єкту «Чаша Грааля».
Тобто, де Труа представлений поетом, письменником, метром, основоположником артуріани. Завдяки його діяльності створено п’ять романів як наслідування іншими авторами. Старофранцузька мова у творчості Кретьєна набуває загальноєвропейського статусу літературної мови. Вольфрам фон Ешенбах користується поняттям «метр», приписаному тільки Крітьєну, тим самим відповідаючи званню клірика.
Чітко видно Кретьєна де Труа як засновника куртуазного стилю північно-французької літератури, де вибір сюжетів з описом любовних взаємин перебувають між двома епохами. Саме де Труа введені бретонські мотиви в романах: «Ерек», «Івейн», «Ланселот», «Персіваль», розіграні ще в дворі короля Артура. Видне протиставлення артурівського циклу каролінгському.
Роман «Ерік» — тут простежують два впливи – античний та візанітйський, в тім сюжет кохання між Трістаном та Ізольдою з прославленням сили любові викликав у Кретьєна спротив. Неоднозначні погляди автора можна побачити у відношенні до жінки. Ранні романи це прекрасно доводять: героїні досить часто піддаються жорстокому випробуванню, так роман «Ерек» розповідає про Енід – дружину Еріка, з відсутністю у ній смирення.
Далі де Труа розвивається основне положення розуміння любові – це куртуазне служіння заміжній дамі, що досконалою формою пристрасті. Він хитається між двома світоглядами – феодально-церковним та світсько-куртуазним. Робиться спроба зближення куртуазності та ренесансного раціоналізм, уважного відношення до людських переживань. Для того, щоб продовжити повість про любовні безумства Ланселота Озерного, де Труа доручив цю справу Гофруа де Ланьї. Так було здійснено перший крок аби створити школу.
Креативну діяльність розпочинає з двох пісень, п’яти романів, двох поем «Філомена» та «Вільгельм Англійський». У 1168 році не було закрито питання наукової дискусії по поемі «Філомена». Так чи інакше «Філомену» вже опублікували. Найбільш об’ємна рано збережена праця. Захоплення Овідієм знаходимо не лише в поемі «Феломена», а й назвах інших, які не змогли дійти до нас, обробленнях низки Овідієвого сюжету.
У 1170 році даний твір відноситься до артурівського циклу. У куртуазному романі слід звернути увагу на розповідь щодо перемоги любові на лицарською доблестю. Він став відповіддю на «Роман про Трістана», автором котрого є Томас Британський. Закінчити вдалося у 1176 році. Немає жодних заперечень щодо створення фільму у 1176-1118 роках.
Пролог роману вказує на зв’язок між де Труа та Марією Шампанською, завдяки допомоги котрої і створювався твір про любов Ланселота та королеви Джіневри. Його кінцівку доробляв адепт Кретьєна – Годфруа. Інша робота проводилася паралельно з «Ланселотом» у 1176-1181 році. Працювали над романом, в якому задіяний любовний конфлікт з лицарською доблестю Івейна.
Останнім вважається так і не закінчений роман «про Грааль». Твором об’єднується історія простолюдина на ім’я Персеваль та містичні мотиви християнського апокрифу створювалися у 1181-1191 році. Граф Філіп Ельзаський здійснив замовлення щодо оброблення легенди. Автором фіксується власне ім’я Кретьєн. Пуарьон припускається думки, що смерть Кретьєна де Труа (1230 р.) виявилася перешкодою для закінчення роману.
Щодо справжнього авторства де Труа виникають дискусії дослідників. Не дивлячись на перешкоди поему було опубліковано в зібранні творів де Труа.
Пегас
