Народився він 1050 році в місті Кум в Ірані в родині, яка належала до ісмаїлітської гілки шиїзму. В ранньому віці він вивчав ісламське право та теологію, а також відвідував медресе. У 1164 році Хасан ібн Саббах став лідером нізарійської течії, відомої як асасини, і почав будувати свою власну державу. Він захопив фортецю Аламут, розташовану в гірській місцевості, і зробив її своєю резиденцією.
Хасан ібн Саббах прагнув створити ідеальну державу, в якій би правила справедливість та рівність. Він залучав до своєї спільноти людей з різних соціальних та етнічних груп, включаючи християн та євреїв.
Хасан ібн Саббах створив орден Асасинів, які були відомі своїми діями на користь своєї релігії та халіфа. Вони виконували вбивства на замовлення та захоплювали землі сусідніх держав. Хасан ібн Саббах вірив, що таким чином він може добитися своєї мети — створити ідеальну державу. Протягом багатьох років Аламут був неприступним місцем і центром нізарітів. Однак у 1256 році монголи завоювали Аламут та знищили його. Після цього нізаріти зазнали поразки, але її вплив залишився на багатьох мусульман.
Хасан ібн Саббах залишив по собі слід у культурі та літературі Середньовіччя та Ренесансу. Його ідеї та діяльність стали основою для багатьох легенд та міфів, пов’язаних з асинами.
У сучасній культурі згадки про Хасана ібн Саббаха зустрічаються в різних відеоіграх, фільмах та телесеріалах, які використовують образ асасинів, як символ та елемент історичної атмосфери.
Все життя Хасан ібн Саббах було присвячене створенню ідеальної держави, яка б відповідала його ідеалам справедливості та рівності. Хоча його методи та дії можуть викликати багато запитань та критики, він залишився важливою фігурою в історії ісламу та культури Середньовіччя.
Іван Гудзенко
