Відомо, що на 1848 рік в Херсоні було 3 караїмські громади, котрі об’єднували близько 500 чоловік.
У «Военно-статистическом обозрении Российской империи. Херсонская губерния» за 1848 рік так говориться про караїмів: «Караимы отличаются особенно честностью и кротостью, весьма искусны в торговле. Черты лица караимов весьма приятны, хотя очерк глаз сходен с еврейским; образ жизни, одежда и понятия караимов отличны от евреев-талмудистов (польские евреи); они одеваются по-татарски, говорят и пишут турецко-татарским языком, но употребляют не арабскую, а еврейскую грамоту; богослужение отправляют на древнем еврейском языке».
Чим займались херсонські караїми? Слід зазначити, що караїми — мешканціі традиційно міські, земельних наділів, як правило, не мали. їх основні заняття — торгівля, ремесла, різноманітні промисли. Купці-караїми користувались довір’ям і авторитетом як надійні, чесні і обов’язкові партнери у торговельних справах.
Караїми були неперевершеними майстрами у хлібопеченні — хліб, знамениті караїмські пиріжки, булочки «франзолі». Виготовляли на продаж фруктові води, солодощі, варення тощо.
У ревізській сказці губернського міста Херсона за 1858 рік серед осіб купецького стану зустрічаємо імена відомих у Херсоні купців-караїмів. Султан Мангубі і його сини Борух і Соломон, Соломон Хадмін і його син Оглу, Абрам Иосифович Кальф, Ілля Маркович Тотеш і його шестеро синів, Борух Самуїлович Синані та інші.
На 1885 рік в Херсоні проживало близько 700 чоловік караїмів, одна з вулиць міста так і називалась — «Караїмська». Зараз це вулиця Філатова. На розі вулиць Потьомкінської (сьогодні вул. К. Маркса) і Суворовської знаходився молитовний будинок караїмської громади — кенаса. Серед херсонських караїмів відомими і шановними були Мойсей Ілліч Кальф, Юфуда Мойсейович Каракоз, Ілля Бабаджон, сім’ї Камінських, Казас, Синані та інші.
Мойсей Ілліч Кальф — купець, немало зробив для Херсона як член міської Думи, куди обирався не один раз. Входив до складу комісії, яка займалась благоустроєм міста, п’ять років був членом Херсонського товариства взаємного кредиту.
Активно діяв на ниві благодійництва Каракоз Юфуда Мойсейович. До речі, його син Каракоз Мойсей був присяжним повіреним, як згадується в документах, «лівих поглядів». Ілля Бабаджон — спадковийий почесний громадянин міста Херсона, купець, Казас Віра Миколаївна закінчила Бестужівські курси, була єдиною жінкою у складі Херсонської Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.
Д. І. Тотеш. І. І. Синані — купці, члени Херсонського благодійницького товариства.
Нові часи, що настали після революції 1917 року, були нелегкі і для караїмів. В умовах наступу на релігію нелегко було зберегти релігійну общину, яка була стержнем караїмської громади. До 1921 року число караїмів, що активно відвідували кенасу, скоротилось до 50 чоловік Старанням Соломона Абрамовича Єдинчека, Юхима Давидовича Яшиша. Ісака Шебежаєвича Шакая, Иосифа Самойловича Фиркевича, які входили в правління релігійного товариства, караїмська громада ще трималась.
Але в 1928 році рішенням місцевої влади кенаса була закрита, будинок передано житловому кооперативу.
В архіві зберігся тільки неповний опис майна кенаси: п’ятикнижжя Мойсея, написане на пергаменті у дерев’яному футлярі, п’ятикнижжя у срібній оправі, срібна дошка, покривало для газзана (священика) та інше. Довго ще віруючі караїми Пембек Марк, Кальф Рахіль, Болек Сарра, Казас Есфір, Ходжей Яків, Бабаджан Сарра, Каракоз Беатріс Кобецька Анна залишались вірні релігії своїх предків. Та час невмолимий…
Чи живуть караїми в Херсоні зараз?
Звичайно, але ні кенаси, ні караїмського товариства в Херсоні немає…
Віра Баранюк,
архівіст держархіву Херсонської області.
