Сьогодні ми намагатимемося доторкнутися важливої для нас теми, яка водночас є суперечливим аргументом у руках представників, які себе називають «Свідками Єгови». Послідовники цієї організації заперечують хрест як символ християнського спасіння, проте стверджують, що Син Божий – Ісус Христос не був розіп’ятий на хресті, а на стовпі. Таке твердження водночас розходиться з біблійною істиною, християнською доктриною віри.
Позиція Свідків Єгови може принести непоправну шкоду для сучасного суспільства, особливо тієї категорії людей, що є слабкими і необізнані зі змістом біблії. Тому, в сучасному суспільству слід остерігатися представників цієї організації, проте, слід виявляти толерантність. Проблема Свідків Єгови полягає в не усвідомленні змісту священних подій, які безпосередньо описані у Біблії. Хоч вони виявляють свою принциповість, проте вважаються далекими від божественної істини. Їхні погляди можна прирівняти з позицією патрипасіанства (савеліанства), які притримувалися такої думки, що насправді Син Божий не страждав на хресті, а терпів муки Отець.
При перекладі слова ??????? Свідками Єгови було допущено помилку, адже вони використовували класичний грецький варіант перекладу. В класичному варіанті слово ??????? означає – стовп,паля, проте ними не був врахований той факт, що Новий Завіт був написаний на мові «койне», а із давньогрецького варіанту це слово перекладається так: «хрест, стовп, жердина, які вставлені в землю з поперечною частиною». У видавництві Сторожової Вежі ми зможемо знайти дуже цікаві ілюстрації, на яких зображено Ісуса Христа, який розіп’ятий на стовпі.
Знову ж таки це неправильний підхід і його орієнтування в історії Християнської церкви може зашкодити для багатьох людей. Крім того, Свідки Єгови вдаються до свого перекладу бібілії — «Новий світ». Складається таке враження, що єговісти відкидають хрест як символ спасіння і перемоги над смертю. Апостол Павло у першому посланні до Коринфян говорить, що хрест для одних вважається безумством, а для істинно віруючих християн, які бажають спасти свою душу – вічним спасінням(1 Кор. 1,18). І це спасіння відкрилося нам через Ісуса Христа.
Відомі історичні свідчення раннього християнства вказують на те, що у місцях зібрання перших християн використовувалися зображення хреста. Під час археологічних розкопок міст Помпеї і Геркуланума було знайдено зображення хрестів. Це свідчить про те, що комусь вже було відомо про ці символи.
Про це свідчать представники ранньої християнської епохи такі як Іустин Філософ, Іриней Ліонський, Тертуліан, а про реальність особи Ісуса Христа підтверджує іудейський історик Йосиф Флавій.
Йосиф Флавій стверджує, що дійсно була така мудра людина як Ісус Христос, який в часи правління імператора Августа, за настійливістю впливових осіб в Єрусалимі, при Понтії Пилаті був осуджений і розіп’ятий на хресті, на третій день воскрес і явився своїм учням живим, як про нього говорили Богом натхненні старозавітні пророки і до цього часу існують християни – послідовники вчення Ісуса Христа.
Хрест – це наруга і знаряддя страти на якому, згідно прийнятого римського закону розпинали злочинців, грабіжників, і тих осіб, які повставали проти Римської імперії і кесаря. Хоча, Ісус не був злочинцем, так як його було несправедливо осуджено первосвящениками, книжниками і фарисеями (релігійно-політичні партії в іудаїзмі), а усі сфальсифіковані факти було використано проти Нього.
Православній церкві вдалося зберегти і передати кілька історичних свідчень існування хреста Господнього:
1) Чудесне видіння у небі знамення Хреста із написом «????» (Цим переможеш!) імператором Констянтином Великим;
2) Знайдення хреста Господнього імператрицею Єленою у місті Єрусалимі і перше воздвиження Макарієм, єпископом Єрусалимським (326 рік нашої.ери, 14 вересня 335 року);
3) Повернення хреста Господнього із перської столиці – Ктесифон до Єрусалиму візантійським імператором Іраклієм після перемоги над перським військом (628 рік нашої ери);
4) Друге воздвиження хреста Господнього у місті Єрусалимі (14 вересня 628 року).
Це є історичне значення Хрестопоклонної неділі, а ця подія стала загальноприйнятою, як на Заході так і на Сході.
Поклоніння Чесному Хресту або як ще говорять Животворчому Дереву було встановлено Православною церквою у такі дні:
1) 14 серпня – у день мучеників Маккавеїв;
2) 27 вересня (за старим календарним стилем 14 вересня) – у день свята Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього;
3) у третю неділю Великого посту.
В тім, крім історичного значення Хрестопоклінна неділя має і духовну важливість. Духовне значення цієї неділі полягає не в поклонінні хресту, як неживому предмету, як якійсь цінній реліквії, а в шануванні Того, Хто прийняв мученицьку смерть на хресті заради усього людства, в тому числі і людини. У Старому Завіті можна віднайти багато прообразів (від грецького означає «зразок, тінь», символічна вказівка у Старому Завіті та Новий Завіт).
Про духовне значення хреста, висловився у своїх думках християнський подвижник Єфрем Сирін (близько 373 року нашої ери). Він вважає, що хрест є символ нашого воскресіння, надією для усіх християн, утіхою для бідних, приниженням для гордих людей, кермом для тих, хто плаває у бурхливих хвилях життєвої суєти; у кінці говорить про хрест як про хліб, якого потребують голодні і воду життя – для тих, хто мучиться спрагою.
У християнстві, хрест прославляється як невидима зброя проти диявольських сил. Ісус Христос закликає «зректися самого себе, взяти свій хрест, йти за Ним». Це означає лише одне; позбутися тілесних пристрастей, пожадливості тілесної, похоті очей, життєвої гордості, взяти на себе хрест Христа Спасителя і йти разом з Ним дорогою спасіння, яка приводить кожного до спасіння і вічного життя.
Сьогодні виникає багато суперечок, диспутів навколо цього питання, проте опускається одна важлива деталь християнства – віра. Офіційно було затверджено документ, який носить не лише догматичну, а й канонічну вагу – це Символ віри. У четвертому члені Символу віри чітко зазначається і вказується на другу особу Святої Трійці – Сина Божого, Ісуса Христа: «І розп’ятий був при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований». Цей документ є наглядним прикладом для кожного початківця – християнина, який намагається пізнати Бога, жити у благочесті, вірі і духовній чистоті, а також зрозуміти смисл свого існування на землі.
Про духовне значення хреста говорить святитель Іоанн Золотоустий «Ті, хто з вірою і любов’ю поклоняються Хресту, знають притаманну йому силу і користуються нею для перемоги над дияволом». Хрест — це є символ Божественного дару, знамення, скарб, який не можна вкрасти і дар, якого не можна відняти у християнина, бо він є основою святості християнського життя. Споглядаючи на хрест Господній, уявляймо у своїй свідомості нестерпні муки Спасителя на хресті, що пролляв невинну Кров на ньому, благословив людство і освятив його, від чудесних ран Христових ми отримали зцілення від гріхів.
Богдан Стрикалюк
Магістр релігієзнавства
