Тема моєї роботи – це свобода. Вона розглядалася з самого початку розвитку філософської думки і в Греції, і в Індії, і в Китаї. Проблема свободи є завжди важливою в будь-яку епоху. Як би не розвивалась цивілізація, не мінялись політичні устрої , а людина завжди думає про свободу. Осмислення свободи лягло на плечі різних філософських шкіл.
Спробуємо розглянути і розібрати теорії вибраних нами філософів.
Ми візьмемо для прикладу деяких всесвітньо відомих філософів і порівняємо їх погляди на свободу. Відомий політичний діяч і мислителя періоду Відродження Мішель Монтень писав, що «размышлять о смерти – значит размышлять о свободе. Кто научился умирать, тот разучился быть рабом» [4;381] . Отже як видно по цитованій думці питання свободи займало перше місце в житті філософа. Для нього свобода являлася основною властивістю життя. Поріняння її з смертю свідчить про важливість свободи, розуміння її головною категорією мислення. Монтень вважав, що свобода звільняє людину від рабських пут. Філософ розумів свободу як незалежність від різних примусів і несправедливості, які іноді трапляються в нашому житті.
Вернемося на декілька століть раніше і ми побачимо, що схожі думки поділяв великий філософ, письменник періоду Римської імперії Луцій Аней Сенека, який жив за правління жорстокого імператора Нерона. Він вважав, що людина повинна розмірковувати про свободу і таким чином вона буде звільняти себе від страхів якими наповнене її життя. Вона буде звільнена в мисленні, думав філософ.
Питання пояснення самої свободи не входить до завдань нашої роботи. Ми намагаємось тільки дати коротку характеристику поглядів на свободу обраних нами філософів. Адже неможливо охопити всі філософські теорії по нашій темі.
В двадцятому столітті представник російської школи філософії Микола Бердяєв більшість своїх праць присвятив свободі. Живучи в періоди двох світових воєн він розумів важливість свободи. В епоху коли нищилися попередні норми, традиції, політичні і державні устрої філософ писав «Лишь свобода должна быть сакрализована, все же ложные сакрализации, наполняющие историю, должны быть десакрализованы» [1;309-310].
Питання свободи завжди було важливим в різних країнах, епохах, століттях. Саме філософи намагалися освітлити її. Вони ставили цю проблему, однією з головних у своїх працях. Якщо навіть в бурхливому двадцятому столітті і жорстоких періодах імперій для людей свобода мислилася, як важлива частина їхнього життя, то вона буде цікавою і людям які живуть в двадцять першому столітті. На нашу думку актуальність цієї теми в глобалізованому, міжкультурному світі є не тільки великою, але і провідною проблемою у плюралістичному мисленні і життя будь-якого філософа чи іншої людини так званого інформаційного суспільства.
Тарас Клок
Аспірант СНУ імені Лесі Українки
