Великий піст або ж Чотиридесятниця (сама ж назва вказує) відноситься до найбільших постів у православній церкві, які тривають до Пасхи. У слов’янській термінології «Чотиридесятниця» означає – сорок, тобто позначення тривалості днів посту.

Сама ж традиція Чотиридесятниці бере свій початок від Старого Завіту і закінчується Новим. За вченням Церкви  Чотиридесятниця встановлена Господом Ісусом Христом як приклад духовного подвигу християнина і боротьби з гріхом. Тут мається на увазі не проста боротьба з пристрастями, а духовна війна, яку християнин як воїн Христа веде з древнім змієм – дияволом. Саме тому Син Божий продемонстрував, в який спосіб можна перемогти ворога роду людського. А отримати перемогу над ним можна з допомогою посту та молитви – надійної зброї, проти якої не зможе встояти Сатана.

Пустелі і гори завжди слугували тими віддаленими від суспільства місцями, де звершувався той чи інший духовний подвиг. Наприклад пророк Мойсей на горі Синай, Ілля – горі Хорив, Іван Хреститель – пустелі, Ісус Христос – в Йорданській пустелі, анахорети – в єгипетських пустелях, преподобні – в лісах, печерах.  До числа таких християнських подвижників ми не можемо не віднести Хрестителя, Антонія Великого, Пахомія Великого,  Макарія Єгипетського, Ніла Синайського, Єфрема Сиріна, Серафима Саровського, Сергія Радонезького та інших.

Історичні свідчення про Великий піст

Перші згадки щодо становлення Великого посту віднаходимо  в період І-ІІІ століття нашої ери. Цікаве те, що він ще називається пасхальним постом, оскільки поєднував Страсті Христові і Пасху. Християни сприймали це таким чином. В  ІІІ столітті нашої ери поступово формується сорокагодинний піст, що береться за основу Великого посту. І лише в другій половині ІІІ-ІV століття  отримуємо свідчення про сорокаденний піст з олександрійських джерел. Про те, що сорокаденний піст відкриває Пасху свідчить святитель Афанасій Великий у своєму посланні. Остаточне встановлення Великого посту в Церкві відбувається наприкінці ІV – початку V століття нашої ери. Церковними істориками V століття нашої ери говориться про відмінність  звершення і шанування Великого посту в  місцевостях: шість тижнів, сім тижнів, три тижні, два тижні.

З ІV – VІ століття нашої ери починається розвиватися  вчення про Великий піст.

    Святоотцівське вчення про Великий піст

Перше ніж ми  перейдемо до одного із важливих богословських питань, спробуємо усвідомити розуміння посту святими отцями Церкви, західними і східними. Їхня вчення не віддільне від самого вчення про піст, що дає можливість людині для глибоких роздумів над духовним законом в житті християнина. Чим є піст  на святоотцівську думку? Від чого застерігаються отці Церкви сучасне людство.

Піст є періодом покаяння, слугує тим інструментом завдяки якому людиною досягається молитва, віддаляється усіляке зло, гасяться пристрасті, виступає смиренням, духовним ростом, внутрішнім очищенням та оновленням. Святитель Афанасій Великий робить застереження, в якому, той, хто з нехтуванням відноситься до Великого посту, святкувати Пасху немає права.

Антоній Великий говорить, що піст – приборкання уст, серця й живота. Він має на увазі гріхи:  осудження, наклеп, обман, грошолюбство, користолюбство, гординю, черевоугодництво. А преподобний Єфрем Сирін говорить про не можливість здолання диявола з відсутністю посту та молитви. Називає піст матір’ю здоров’я (менше звертання уваги на мирські речі, обернення розуму, тіла і  душі до Бога), шляхом до покаяння.

Піст є духовним мечем, смиренням для гордих, небесною колісницею, урозуміння нерозумних, ліки для хворих,  двері для уст, зброя від Бога, помірковане утримання від надмірності, віжки для тих, хто його цінить; стриманий язик, приборканий гнів, припинене клятвопорушення.

                   Значення Великого посту в уставному богослужінні

Великий піст займає відповідне місце в церковному богослужінні. Згідно Типікону, Великий піст випереджають чотири підготовчі неділі : митаря і фарисея, блудного сина, м’ясопусна, сиропусна. Кожна євангельська розповідь має духовно-символічне значення: гординя і смирення, покаяння, нагорода і покарання, прощення.

Сиропусна  або ж Прощена  неділя є останньою підготовчою,  вводить християнина у Святу Чотиридесятницю або ж Великий піст. У Сиропусну неділю (Згадування гріха Адама) звершується Вечірня служба, що супроводжується вечірнім богослужінням з молитвою Єфрема Сиріна «Господи і Владико життя мого…»з чином Прощення.

У перші дні Великого посту відбувається служба Великого повечір’я з читанням канону Андрія Критського і служінням Літургії Ранішосвячених Дарів (середа і п’ятниця), а в суботні на недільні дні – Літургії Іоанна Золотоустого та Василія Великого. Великопокаянний канон Андрія Критського – це самий духовно-символічний  поглиблений текст одного із унікальних церковних піснеспівів.

Період Великого посту здатен пробудити людську свідомість, очистити розум,  освятити тіло і душу людини, направити Бога. Саме тому людині дається шанс духовного просвітлення, очищення, освячення за наявності трьох літургій: Григорія Двоєслова, Іоанна Золотоустого, Василія Великого. Чотиридесятниця складається із шести тижнів Великого посту: Торжества Православ’я, святителя Григорія Палами  Хрестопоклонної,  Іоанна Ліствичника, Марії Єгипетської, Вербний тиждень, а також Страсного тижня, куди входить служба Великого Понеділка, Вівторка, Середи, Чистого Четверга і Страстей Господніх, Великої П’ятниці, Великої Суботи.

Перша неділя Великого посту встановлена у зв’язку з великою подією в історії Церкви – Торжества Православ’я, котра датується 842 роком нашої ери і символізує перемогу божественної правди над  неправдою. Друга неділя є днем шанування Григорія, архієпископа Фесалонікійського. Третя неділя – приурочена зброї перемоги над злом і символу людського спасіння –Животворчому Хресту Господньому.

У четверту неділю вшановується пам’ять преподобного отця Іоанна Ліствичника – аскета, богослова, отця Церкви, автора твору «Ліствиця».  В четвер п’ятого тижня посту дочитується канон Андрія Критського з життям преподобної Марії Єгипетської. У п’яту неділю згадується преподобна Марія Єгипетська.

У шосту неділю посту шанується Вербна неділя або ж В’їзд Господній в Єрусалим. Історична подія тісно переплітається із здійсненням старозавітного пророцтва Захарії про Месію.

Страсний тиждень – період посту, суворе дотримання якого є обов’язковим для кожного віруючого, не тільки для духовних осіб. Це є важливий момент перед найбільшим домінуючим святом над іншими святами – Воскресінням Христовим або ж Пасхою.

Кожен день Страсного тижня присвячений тій чи іншій євангельській події. У Великий Понеділок  згадується притча про смоківницю, Вівторок – притча про дів з світильниками, Середа – зрада Юди Іскаріота, Четвер – останні роки земного служіння Ісуса Христа людству, П’ятниця – розп’яття Ісуса Христа, зняття з хреста і обгорнення в Святу Плащаницю, Субота – поховання Христа у гробі.

Отож, нам подано історичний розвиток Чотиридесятниці, вчення отців церкви, значення Великопісного  уставного богослужіння православної церкви та яку важливу роль відіграє піст у моральному вдосконаленні і духовному спасінні.

                     Роль і значення Великого посту для християнина

Що ж таке піст для  віруючого християнина? І чому він сприймається як особлива дієта, а не щось зовсім інше. Піст грає важливу роль в житті кожної людини, а не окремого якось індивіда.

Піст  є доброї наукою для людини, допомагає зрозуміти їй, які цінності є важливіші, а інші – другорядні, що слугує для духовного спасіння, чого слід уникати і берегтися на цьому  шляху. Піст є духовною невидимою боротьбою за божественну правду;  вогнем, що спалює пристрасті і перемагає гріх, вдосконалює людину і підносить її християнські чесноти на шляху звершення добродійств, які скеровані на досягнення любові Божої.

Християнин повинен бути готовим як воїн на полі несправедливості, обману, брехні, одягнутися в праведність, взяти шолом спасіння, меч духовний у руки, протистояти усілякій неправді. Адже неправда і різні методи – неочікувана небезпека для християнина, яку у світі готує диявол, щоб в кінцевому результаті полонити тих, що зневірилися і засумнівалися.

Той, хто веде таку постійну боротьбу  завжди відчуває духовну силу і підтримку Божу. На превеликий жаль, неправильне розуміння і підхід до  посту  може закінчитися фатально для людини,  а тому слід бути обережним з такими речами. Людина, яка відразу розпочинає піст має пам’ятати про небезпеки, які чекають на неї і робити це поступово, а не з поривом.

Бо може так статися, що ось тільки піднімався по духовній драбині чеснот, і вже готовий був досягти самої вершини як тут трішки перестарався і полетів в низ. Не слід думати, що демонструвати на показ який ти святий або праведник, піднімаючись духовно, адже шлях, котрий пройшов знову прийдеться розпочинати тільки не поспішаючи. І якщо таким чином зі смиренням скинемо свою гординю, подолаємо пристрасті, досягнемо добродійства, а через них отримаємо спасіння.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *