Історія філософії        06 Серпня 2017        181         Прокоментуй!

Франческо Петрарка

Народився  влітку 1304 року у флорентійськоу містечку  Арецо, розташованому неподалік, в області Тоскани.  Батько  Франческо – П’єтро  займався  юридичною справою в Флоренції.  У віці  дев’яти  років,  Франческо разом з батьками поселився  на південно-східній частині Франції в Авіньйоні.

Франческо Петрарка

Вивчав  у школі  латинську  мову,  захоплювався  читанням  давньоримської літератури,  пізнавав  твори римського філософа  Цицерона.  Робив перші спроби у написанні поезії. У 1319 році закінчує  школу,  на прохання  свого батька поступає  навчатися  на  юриста в містечку Монпельє.   Повертається  в Італію та отримує  вищу  освіту в Болонському університеті.  Після смерті батька у 1326 році залишив юриспунденцію, натомість захопився  творами класичних мислителів.  Закінчує університет, повертається в Авіньйон, де приймає  сан священика.

Був  призначений  у молодшому  церковному чині  при папському дворі.   Навесні  1327 року в церкві  святої Клари у Страсну п’ятницю відбулася зустріч  Франческо з Лаурою  де Новес.  Для Петрарки, Лаура  втілювала  жіночність та духовну чистоту, стала  музою натхнення  у його віршах.  Він неодноразово бачив її на службах в церкві,  зустрічав поглядом  разом з чоловіком. Дівчина  надихала його  творити  вірші.

У 1331 році друг  Петрарки – Джакомо Колона запрошує його  до Болоньї. Тут  його було прийнято братом  Джакомо  –  кардиналом Джованні, який вбачав у Франческо сина, аніж якогось служителя.  Петрарка  прожив спокійне життя  та працював над творінням нової класичної римської літератури, отцівських праць, багато подорожував. У 1335 році переїжджає на південну частину  Франції, оселяючись у Воклюзі.

Франческо Петрарка прославився  своєю літературною діяльністю. Дуже полюбляв природні краєвиди. Вів простий спосіб життя:  одягав  шерстяний грубий плащ з капюшоном, харчувався  засмаженою на вертелі соргською рибою, хлібом та горіхами. Він став  видатним поетом  і неодноразово  нагороджувався лавровим вінком  в Парижі, Римі та Неаполі. Літературною вищою пробою стала  визнана  «Книга Пісень» Франческо.

Крім того Петрарка займався  творчою діяльністю. Його перу належать наступні твори: поема «Африка»; книга «Про славних мужів», книга під назвою «Моя таємниця», «Покаянні псалми» та інші. У 1348 році  під час чуми загинула  кохана Франческо – Лаура. Ця звістка  відобразилася  важким болем для молодого Петрарки. Деякий час  проводив  у вечірній роботі  та сонети. Написав  вірші про смерть дони Даури, яку любив понад усе своє життя.

Патрарка аж надто захоплюється  політикою , в його думках поставало  відродження Риму. У 1361 році  – виїжджає до Млинова. Спроби  переселення  до Авіньйону, Праги залишилися невдалими, Франческо робить зупинку у Венеції.  Він мав  фізичні зв’язки  з багатьма жінками. Деякі з них народжували  дітей поза шлюбом. У 1337 році в Франческо народжується син Джованні, а 1343 року – дочка Франческа.

Останні роки життя поета  пройшли в італійському містечку  Падуя. До того ж Петрарка мав власний  будинок, проживав  із зятем, своїми внуками та дочкою.  Хворіє  лихоманкою.  19  липня  1937 року,  сімдесятирічний Франческо  помирає,  сидячи за письмовим столом, тримаючи в руці  перо.  Можливо саме так помирають справжні поети, намагаючись  залишити  після себе неоціненну культурно – історичну спадщину  цієї епохи.  Твори  Франческо Петрарка  стали відомими  на цілий світ і до цього часу  користуються неабияким інтересом зі сторони дослідників.

Богдан Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Новий ресурс про християнство

Рубрики
Ми у Facebook