Фотій І  – святитель, патріарх Константинополя, сповідник православ’я.

Народився  у 820  році після Різдва Христового  в  благочестивій  християнській  сім’ї.   Його батько Сергій  –  брат  константинопольського патріарха Тарасія,  походив із знатної  родини,  належав до іконошанувальників.  За  свої  погляди  батькові  належало багато  перетерпіти і постраждати  від  противників  іконоборців, за деякими свідченнями він  прийняв  мученицьку смерть, захищаючи  сакральні зображення.   Матір Ірина –  займалася  моральним  і  духовним  вихованням сина  і прищепленням йому   візантійської  культури.

Отримує прекрасну освіту, глибо пізнає богословські, філософські та світські науки. Досягає   кар’єрного  росту   в службі  при імператорській  військовій гвардії,  державній канцелярії.  Займає посаду  в сенаті, виконуючи функції  державного секретаря.  Будинок Фотія  використовувався для  занять, бесід на  різні теми,  філологічного, філософського і богословського  характеру,  які відвідували  зацікавлені  люди.  Володіючи  найбільшою зібраною  бібліотекою, Фотій прочитував,  розбирав  і досліджував   форму і зміст творів   разом  зі своїми учнями.

Фотій  за своєю натурою  вимагав  від   учнів цілковитої покірності.  Навіть після зайняття патріаршого престолу,  в його будинку сконцентровувалась   жива розумова діяльність.  Крім рідної грецької, він  не  володів  ні  латинською, ні  єврейською  мовою,  яких ще знав.  Поясненням  цьому  є  збереження  Візантією   становища  світової держави  в ІХ столітті, коли  візантійці вважали латинян – варварами, задовольняючись  своєю  еллінською  культурою.

Оскільки  Фотій  був  візантійцем  за  походженням,  то це  дозволило йому  очолити  церковний  та національний  рух  проти  римських латинян.  У 858 році – в Константинополі відбувся церковний переворот, який привів  до  усунення і вигнання  племінником  імператора  Варди,  царевичем  Михаїлом ІІІ  патріарха  Ігнатія, який не допустив  його  дядька до прийняття  Святої Євхаристії.

На місце  патріарха  Ігнатія  було  поставлено  Фотія, людину  знатну,    і впливову  при імператорському  палаці,  що характеризувалася  мудрістю, освіченістю, благочестям, духовністю.   Тенденція  возведення  в патріархи із простих  мирян  пояснювалася  підтримкою  партії.  Єпископи  підтвердили   обрання  імператором  Фотія  на патріарший  престіл, оскільки  він є гідною кандидатурою.  За шість днів  був проведений  по всі  ступеням церковної  ієрархії .  25 грудня  858 року –  завдяки   Григорію Асвесті, єпископу Сіракузькому, Василію Гортинському, Євлампію Апамейському  його було посвячено  в сан єпископа  з правом  інтронізації.

Ігнатіани (прихильники  попереднього патріарха)  бачили  Фотія  як узурпатора.  Почалася  загостюватися  ситуація  з  прихильниками Ігнатія  та Фотія. Фотіанам  Ігнатій  запам’ятався  людиною високо моральною,  аскетичною, покровителем  ченців зі Студійського  монастиря. які  не дуже  відносились до гуманних та  церковних мір  патріарха Мефодія.  Як  і Мефодій,  Фотій  займався  просвітництвом  і почав  оновлювати  єпископат,  закликав  учнів, очікуючи  від  них співробітництва;  виявляв  гуманне відношення до єретиків, бажав  очистити  чернецтво  від зловживань.

Ігнатіани з агресивністю  виступили проти Фотія  і  його прихильників, практично все закінчилося  оголошенням  один одному анафем.  Через  переслідування  імператора Варди , ігнатіани вдалися  до лукавого замислу:  вирішили  підпорядковуватися  примату римського  папи.  Фотіани  і увесь візантійський двір  вирішили  обхитрувати  ігнатіан,  задобрюючи  папу  Миколу І  дарами, привезеними  самими послами  Рим,  щоб  той  прислав  своїх легатів  на собор в місто  Константинополь.  Мета  собору  –  церковне  примирення  і ліквідація єресі   іконоборства.  Лукавістю та підступністю ігнатіани  намагалися  добитися  заслуги  в  очах  папи.

Папа  римський  відправляє  делегацію, в числі  двох єпископів  аби ті  детальніше  ознайомилися  з суперечками, які точаться  між  Фотієм та Ігнатієм,  доручив  їм  дістати  свідчення з нашумілого  питання.  Імператорський палац    задовільнив  папських легатів  подарунками  та  обіцянками.   У травні  861 року  в Константинополі відбувся  собор, на  якому  318  єпископами при  присутніх легатах  папи було схвалено  рішення  про  зречення  патріаршого престолу  Ігнатієм  і обрання  Фотія визнати законним.

Після  повернення  легатів,  папа  закликає  римське  духовенство для оповіщення їм візантійської справи.  Отримавши  улесливі  листи від імператора  та патріарха  Фотія, папа  розгнівався.  У травні 862 року  проголосив незаконними  рішення  собору щодо зміщення з престолу  Ігнатія та обрання  патріархом  Фотія.  Римський  собор навесні  засудив  легатів, яких підкупили візантійськими дарунками, Фотія, Григорія  Асвесту  і відлучив їх від церкви.  Фотій  не  вирішував здаватися  перед латинянами.

Заручившись підтримкою царя Михаїла ІІІ та  кесаря  Варди  зумів  поєднати  інтереси Церкви Сходу  з візантійською політикою.  У 864  році  –  болгарський цар  Борис  з допомогою патріарха  Фотія  охрестився  і прийняв  разом з усім народом  християнську віру.  У 865 році  –  Фотій  направляє в Болгарію  Кирила  і Мефодія  з місіонерсько- просвітительським завданням.  В  тім  ідилія  болгар  існувала  не довго, знайшлися  папські  прихильники, які  несправедливо  розпалили недовіру  болгарського населення  до  присланих  патріархом  Фотієм проповідників.  Із – за нападів  германців  Болгарія  опинилася  в скрутному  становищі  і цар  Борис  звернувся  за допомогою до папи Миколи.

Приїжджають папські легати  і розпочинають  насаджувати  свою доктрину, впроваджувати  латинські звичаї  з відкиненням православних.  Дізнавшись  про  незаконні дії Римської  Церкви,  Фотій  стає  в захист  православної  віри  і викриває  в неправді  самого папу.  Окружний  лист  Фотія  також серйозно   торкнувся  питання  целібату та Філіокве.   У другій  половині  867 року – Константинопольський  собор,  очолений  царем  Михаїлом і кесарем  Василієм,  партією  фотіан  засудив  папу  Миколу, змістив його  та віддав  церковному  відлученню.

Будучи  вплетений  в національні  і церковні   інтриги  новий  імператор  Василій Македонянин,  якому  вдалося умертвити царя Михайла   не досить лояльно відносився до Фотія.  25 вересня  патрарх  був   зміщений  з  престолу  і  ув’язнений  в монастирі. Новий папа Андріан  став настільки прямолінійним як  і його попередник  до Візантії.  Скликаний  в Римі   собор  святого Петра  анафемував  Константинопольський  собор,  спалив  усі його  постанови.  Щоб  встановити  верховенство  папи, до Константинополя  відправилися  легати Андріана.

З жовтня  869  по лютий 870 року  за  участі папських легатів  відбувається  восьмий вселенський  собор.  На ньому  допитували Фотія, а  він  мовчав,  коли ж  почали  братися  судді, схиляючи його до покаяння,  відповів їм  так:  «Чи одумалися  самі судді?».   102 єпископи – ігнатіани  підписали   вирок  Фотію та його  прихильникам,  відлучивши  всіх. Фотій та  його учні  відлучаються у Скепський монастир.  Вчинок  патріарха та фотіан  справив  неабияке враження на народ  і  ще більше зміцнив  їхній  авторитет (відмовилися підписувати римську формулу і увійти в підпорядкування  легатів, присутніх на соборі).

Ігнатій  старався  бути добрим  в очах папи,  а візантійське духовенство  зазнавало приниження від Заходу.  Ігнатій  перед смертю примиряється  з  Фотієм.  У жовтні 877 року  Фотій  вдруге  займає  патріарший престіл.  Патріарх Фотій  шукає примирення з папою Іоаном VІІІ.  З листопада 879 по березень 880 року  відбувся  собор,  очолений  383  єпископами.  Він  здійснює  рішучий  для   церкви крок –  добивається  визнання римської курії та настоює на  включені  в соборні  акти  формули  про сходження  Святого Духа від 869  року.  Відтак  ієрарх  вирішив  два  питання,  що в кінцевому  результаті  привели   до поразки  папських легатів щодо  примату папи,   визнання новим  Собором   незалежності  Східної та Західної  церкви, а також  знищення  церковних звичаїв та обрядів  в Болгарії.

Римський  кардинал  Марін  припиняє  відносини з  східним патріархом,  а  папа  дав  Фотію анафему.   Імператор  Лев  Мудрий     засуджує  Фотія через  несправедливе  звинувачення  у тому,  що  той  чини змову  проти нього. У 886 році  за наказом імператора  його зміщують  з патріаршої  кафедри.

У 891 році , будучи засланим  в Комни Понтійські,  у монастирі  Арменіанів  помирає  патрарх Фотій.

Пам’ять  святитель Фотія вшановується  православною  церквою  6 лютого.  Вважається  захисником  віри  в Східній Церкві,  вченим богословом,  автором  великої  чисельності  праць, спрямованих  проти помилковості  латинян,  єретичних наук.

Богдан Стрикалюк