Якщо ж говорити про філософію Ібн-Сіни або як ще його називали європейці «Авіценни», то вона поділена ним на теоретичну та практичну. Теоретична — стосується питання основ буття, загальних принципів процесів, а практична – визначає місце людини, її мету, питання, які цікавлять людство протягом років. Практикуюча філософія ділиться Авіценною ще на частини, які займаються питанням місця та ролі людини у світі.
Чітко видно, що метафізика цього вченого орієнтується на онтологію, яка у свою чергу займається найважливішими питаннями: проблема буття та його істотні характеристики. До того ж філософ доводить, що Буття як почато та творець усіх речей не є першою ланкою не розірваного ланцюга, субстанційно та горизонтально не може бути зв’язаний з буттям світу. Бог випереджає універсум та є трансцендентним до нього. Так сприймав Бога не лише Авіценна, а й єврейські , християнські філософи, загально уявляючи Божество, якими були висловлені принципи та поняття, закладені античною філософією безпосередньо монотеїстичною термінологією. Досить цікавим у нього прослідковується поділ субстанції на інтелект, душу, тіло.
Акл (інтелект) відокремлюється від матерії. Нафс (душа) відділена від матерії, потребує тіла для дії. Джісм (тіло) ділиться, оскільки має довжину, глибину та ширину. Через космологію та космогонію намагається показати не розірваність Первоначала та Його проявів. Процес прояву поєднаний з функцією та поняттям ангела – інструмента акту творіння . Як бачимо космологію Авіценна поєднує з ангелологією. За взірець бере вчення про ангельську ієрархію Плотіна. Авіценою описується сам процес народження світу за принципом ex uno non fit nisi unum. Прослідковується ідея, згідно якої творіння здійснюється з допомогою інтелекту.
За Авіценною з одного необхідного Буття появляється інше , яке названо Першим iнтелектом, співвідноситься з першим архангелом. У свою чергу Він породжує Другий – душа першого неба, його тіло. Цей процес тягнеться до десятого і дев’ятого Інтелекту. Дев’ятим інтелектом тут виступає місячне небо. Десятим інтелектом виконуються декілька функцій. Як джерело буття світу може народжувати усі форми, які поєднуючись з матерією народжують творіння світу.
При створенні тваринної істоти, Десятий інтелект випромінює форму для можливості його буття, а при слабкості та помиранні здатне увібрати цю форму в себе. Тому зрозуміло, що мав на увазі Авіценна під висловлюванням вахіб ас-сувар «Той, що дарує форму». Десятий інтелект спроможний просвітлювати людський розум. Форми висуваються людиною , оскільки розум її з’єднаний з матерією, має здатність їхнього підношення до рівня універсалій з допомогою осяяння Десятого інтелекту. Значить, на думку Авіценни універсалії все ж таки можуть існувати в «ангельському розумові».
Десятий інтелект є не тільки інструментом творіння, а й інструментом осяяння, що буде побачено пізніше в пророчих, святих і містичних одкровеннях. Не є заперечним фактом знання ісламської концепції взаємозв’язку Бога та світу самим Ібн-Сіною, адже досконало знав увесь Коран. Тим самим науковець прагне продемонструвати випадкову природу тваринного перед Творцем як вірний фундаментальним ісламським принципам.
Працею «Рісалат ан-найрузійя» підкреслює важливість космології та її співвідносності духу ісламу, описує народження різних ланок в ланцюзі буття безпосередньо через арабський алфавіт. По суті Авіценна йде за ісламськими езотеричними школами. Його абджад, алфавітний порядок має деякий символізм чисел. Так, з одиницею пов’язується Творець, двійкою – Світовий інтелект, трійкою – Світова душа, четвіркою – природа. Потрібно сказати, що Ібн-Сіна, прагнув до мудрості і свою філософію намагався відрізнити від античної.
Інтерес Авіценни був зміщений в площину природних та математичних наук, філософії та методології науки, обміркування яких знаходимо у трактаті про натурфілософію. Унікальним по своїй суті є трактат з медичних питань «Канон». При дослідженні природних наук Ібн Сіна робить опір на засоби пізнання людини, спочатку роздуму, інтерпретації Священного Писання, закінчує у се спостереженням та експериментом.
Пегас
