З 1404 по 1407 рік — з архітектором Брунеллескі відправляється до Риму, щоб закінчити художню освіту. Обоє навчалися у вчителя Лоренцо Гіберті. Донателло береться за одну із своїх перших праць — із дрібнозернистого каменю створює горельєф для євангельського сюжету Благовіщення Діви Марії. З 1425 по 1438 рік працює у спільній майстерні разом з архітектором Мікелоццо. Робота зі скульптурами продовжувалася в таких містах як Флоренція, Сієна, Рим, Падуя, Мантуя, Венеція, Ферарра. Демократична культурна традиція Флоренції XIV століття проникла в саму творчість Донателло. На той час це був пік флорентійського мистецького розвитку. Розвиток такого мистецтва отримав назву «Кватроченто».
Він став втіленням пошуку нового реалістичного засобу зображення дійсності, пильну увагу до людини та духовного світу, в якому вона існує.
Донателлою було художньо обдумано досвід, переданий від мистецтва античності, який дав йому можливість створити класичні форми та види скульптури ренесансної доби: вільно стояча статуя, настінний надгробок, кінний пам’ятник. У 1408 році була закінчена робота біля флорентійського собору над статуями пророків. Для фасаду церкви Орсанмікеле було зроблено мармурову статую святого євангеліста Марка, а також святого Георгія близько 1416 року, в якій автором втілено ідеал воїна-героя ренесансної доби, образу надається внутрішнє зібрання з напругою, патріотичний громадянський звук.
Від Брунеллескі у 1420 – х роках переймає живописний вид рельєфу. Мистецький напрям передає глибину простору за допомоги лінійної перспективи, точно обмежує плани та поступово знижує висоту зображень. У 1427 році створює унікальний шедевр в сієнському баптистерії бронзової купелі «Бенкет Ірода». Разом з Мікелоццо працює над створенням ренесансного типу настінного надгробку для папи Іоанна ХХІІІ (античний саркофаг з використанням алегоричних фігур та величного ордерного обрамлення).
У 1430 – х роках перебування Донателло в Римі дозволило розширити його художній світогляд щодо античного спадку. Перетворення скульптури в ренесансний тип прослідковується в одному із шедеврів Донателло – бронзовій статуї Давида. Тут вперше використано людське тіло в оголеному вигляді, що є властивим для періоду Відродження, до того ж чітко передана обумовлена м’яка пластика, гнучкість, кутові лінії, лірична мрійність поєднуються з невластивим античному мистецтву складним та багатоплановим образом.
Флоренція побачила проведені Донателло і Брунеллескі роботи над оформленням інтер’єру Старої сакристії церкви Сан-Лоренцо з 1434 по 1443 роки . Обома втілюється новий вид мистецького синтезу. Найвищого розквіту творчості Донателло набув в падуанський період.
З 1447 по 1453 роки працює в місті Падуя над монументом – кінним пам’ятником кондотьєра Гаттамелати. У 1450 – х роках створюються в баптистерії флорентійської церкви статуя святої Марії Магдалини, на площі Сіньйорії — група «Юдиф та Олоферн». У 1460 –х роках учнями Донателло були зроблені мистецькі рельєфи для двох церковних кафедр у Флоренції. Вплив творчості відомого скульптора був настільки колосальним.
Донателло помер 13 грудня 1466 року. Похований в базиліці святого Лоренцо (місто Флоренція).
Після смерті досягнення скульптора виявили неабиякий інтерес зі сторони живописців Учелло, Кастаньо, Мантеньї, а твори вивчалися Мікеланджело та Рафаелем.
Іван Гудзенко
