До написання цієї статті мене спонукав державо – творчий процес, зумовлений Революцією Гідності, яка змінила колосальний хід у новітній історії України. І якби не Майдан, сформований молодою інтелігенцією і спрямований на скинення тиранії, влади Януковича, то ми б надалі опинилися у тоталітарній системі. Ми можемо констатувати факти насилля і терору над молодими студентами зі сторони правоохоронних службових органів, що діяли безпосередньо за наказом вище стоячих осіб.Реальна картина цих подій назавжди закарбується у свідомості багатьох українців. В захист прав і свобод людини виступили православна, греко-католицька, римо-католицька, протестантська церква із закликом припинення насилля та терору. Важливу вирішальну роль в об’єднані молодої генерації України відіграла Церква. Оскільки церква дала друге дихання Євромайдану. Варто відмітити той факт, коли Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир став лазаретом для поранених, а Лютеранська церква — прихистком для переслідуваних диктаторською владою Януковича, в той час Києво – Печерська лавра переховувала озброєних злочинців. Мені не вкладалося просто в голові, що деякі з духовенства МП опустилися до такого низького рівня.
Варто зазначити, що ідея «Новоросії» , яку так прекрасно змальовували у рожевих тонах в Росії є всього лише утопією, а не реальністю. Ті, хто сміливо виступив проти повалення тоталітарної влади Януковича сьогодні захищають Східну Україну від сепаратистів і підісланих, найманих за гроші вбивць, на відмінну від донеччан та луганчан, які думають нічого взагалі не робити, а отримувати на халяву їжу, зарплату або пенсію від української влади. Якщо вони виявляють своє право бути примисленими до Росії, то нехай збирають свої валізи і їдуть туди, коли на Україні надто тісно. Люди, у яких не все в порядку з головою думають, що їх обігріє і захистить Путлєр? Нічого подібного, може повторитися доля Абхазії, Нагірного Карабаху.
Негативним впливовим фактором є діяльність РПЦ — справжніх українофобів, сіячів розбрату і ненависті до України. Наявним елементом постає маніпуцляція українського суспспільства зі сторони «п’ятої колони». То ж зауважмо, ідея національного патріотизму зародилася на Майдані в Києві. І ми, українці повинні ніколи не здаватися, але оптимістично йти вперед, з вірою , правдою, силою Божою вміти захистити і відстояти право на свободу і життя. Недаремно загинули наші щирі патріоти, названі народом України «героями Небесної сотні».
Досі пригадую слова глави УГКЦ митрополита Андрія Шептицького: «Патріот – це не той, що б’є себе в груди і кричить на все горло про це, а той – хто тихенько щось робить для своєї держави». Так от, саме молода генерація стала рушійною силою за відродження України, виявивши патріотизм не публічно, а спокійно; виступивши з мирним протестом, орієнтованим до влади. На превеликий жаль її представники так і не почули того, що говорив народ. І відповідно такий жест зі сторони керівництва при владі закінчився перемогою церкви і майданівців. Стало відомо, що друком вийшла книга під назвою «Майдан і Церква», яка описує хроніку подій, що пов’язана з Революцією Гідності.
Богдан Стрикалюк
