Брагі найчастіше згадується в розділі Старшій Едди, в якому розповідається про те, як Локкі лихословить на божественному бенкеті. Коли несподівано з’явився Локкі, боги його зустріли мовчанням, і тільки Брагі наважився нагадати Локкі, що він нежданий гість і його ніхто не кликав.
Один з богів все-таки надав місце за столом для Локкі, і той пив за здоров’я всіх там присутніх, за всіх, крім Брагі. І що найцікавіше, що Брагі і не думав на нього ображатися, він побоювався лише за те, що Локкі своїми висловлюваннями посіє чвари між богами. За те, щоб цьому запобігти, Брагі готовий був віддати все найцінніше, що у нього було.
Існує навіть припущення, що колись був міф про «бадьори» священний напій (брагу), який повертав молодість. Від цього напою дорослі впадали часом в дитинство, вони розучувались зв’язно говорити і ходити. У цьому напої одним з компонентів могло бути яблуко. Цей п’янкий напій виготовляла дружина Брагі.
Ось чому яблука стали називати молодильні, а напій був названий ім’ям її чоловіка. І це припущення досить правдоподібне. Звичайно, не ця обставина стала підставою того, що Брагі був зарахований до клану найславетніших асів. Найголовніше те, що він — скальд. Так у стародавніх скандинавів — вікінгами називали співаків-поетів. «Північні чоловіки» — нормани були не тільки відважними мореплавцями і воїнами, вони придумали своєрідну писемність і передавали з вуст в уста в прозі і віршах легенди, розповіді, поеми про героїв і діяння богів, про подвиги і злочини, про підступність і кохання.
Пісні Едди були створені саме завдяки таким натхненним і талановитим людям. Один етун запитав у Браг, а звідки ж взялося таке мистецтво, яке називається поезія?
Саме тоді Брагі вирішив розповісти йому про те, як з’явився «Мед поезії». Після боїв ванів та асів боги вирішили змішати в чані слину і зліпити з неї квасір — мудрого чоловічка. Квасір був убитий карликами-цвегами, а його кров була змішана з бджолиним воском. Так і з’явився «мед поезії».
Постає таке враження, що історія про «мед поезії» ніщо інше, як зашифрований спосіб виготовлення хмільного напою, який якийсь певний час витримують в закритій посудині. Можливо, щоб посилити наркотичні дії, в нього додавали якісь зілля, які пов’язані з такими компонентами, які символічно представляли образи орла і змії. Але це, звичайно ж, не більше, ніж припущення.
Іван Гудзенко
