Термін, який використовується в індуїзмі і представляє собою спів, направлений на вираження любові і відданості певному божеству або його прояву. Часто в ньому згадуються імена, характеристики Бога, а також описуються його непогрішні розваги, спрямовані на процвітання людей. Така релігійна практика використовується в усіх напрамках віросповідання, але найбільш характерна для шанувальників бога Вішну і його аватарів Крішни і Рами.

Бхаджан (Бхаджана)

Оспівування священних текстів допомагає людині перейнятися сутністю свого вищого «Я» або відчути присутність, близькість з божеством. Спів бхаджанів здійснюється групою віруючих під проводом вибраного соліста. Виконання супроводжується грою на традиційних індійських музичних інструментах – віні, саранзі, мріданзі та інших. Однак західні послідовники індуїзму можуть використовувати класичну гітару.

Походження бхаджанів засноване на ведах, проте відрізняються легкістю сприйняття і простотою змісту, що має підтримку серед широких мас віруючих. Формування традиції їх оспівування відбувалося протягом декількох століть. В даний час існує декілька різновидів співу, які мають свої методи виконання.

Іван Гудзенко