Мао Цзедун – відомий  громадський  політичний діяч , основоположник  комунізму в Китаї.

Народився  у 1983 році  в провінційній південній частині Китаю  Хунань,  у місті  Шаошань, в родині неграмотних  селян. Батько Шуньшен  був дрібним торговцем, займався перепродажем сільського рису в місті. А його матір Вень  сповідувала буддизм. Мао ще будучи дитиною  мав нахил до буддизму, але після ознайомлення  праць політичних діячів, змінив віру на атеїзм.  Навчаючись у школі, займався вивченням китайської мови та конфуціанства.

В тринадцятирічному віці залишає  шкільне навчання, повернувшись до батьків. Але надовго у батьків не затримався.  Він ухилився  від одруження, запропонованого батьком. Залишивши дім  свої батьків, Мао потрапляє в епіцентр подій революції 1911 року, в результаті якої стався занепад династії Цін.

В армії  був зв’язковим  протягом шести місяців.  В приватній школі продовжив навчання, поступив в педучилище. Зосередив увагу на вивченні праць європейських філософів, політичних діячів. Мао використовує  ідеологію конфуціанства та кантіанства  для суспільного  оновлення життя етносу.  У 1918 році після переїзду в місто Пекін, працює в місцевій бібліотеці.

Зустрівся  із засновником  китайської компартії Лі Джао, що підтримував комунізм і марксизм. Також відбулося ознайомлення Мао  праць  Кропоткіна про анархізм.  У юнацькі роки  зустрівся з майбутньою дружиною Ян Кайхуей. Він бачить класову несправедливість, в кінцевому результаті  стає вірним комунізму. Мао вбачав у вирішенні ситуативних змін в  країні революцію, таку як велика жовтнева в Росії. З перемогою більшовиків , Мао стає на сторону ленінізму.

Обіймає посаду секретаря  комуністичної партії Китаю. Відбувається поступове зближення  гоміньданівців (тих, що відстоювали націоналістичні ідеї) з комуністами. У 1927 році в  місті Чанші  ним організовується переворот і створюється  комуністична республіка.  Для нього надійним опертям  стає селянство.  Проводяться реформи: знищення приватної власності,  наділення жінок  правом на голос та роботу. Мао Цзедун здобуває авторитет,  комуністи починають пишатися ним та його діяльністю.

Через три дні  проводить чистку серед  тих, хто  не погоджується з ним.  Під репресії потрапляють крити  його влади та правління Сталіна (Джугашвілі). Також були сфабриковані  справи про підпільну  шпигунську організацію  і піддано  розстрілу  багато  осіб. Мао очолює китайську народну республіку (в складі СРСР). Мета Мао – встановлення законного радянського правопорядку у всьому Китаї.  Громадянська війна тривала більше десятьох років і закінчилася остаточною перемогою прихильників  комунізму.

Із- за поразки з Чан Кайші в Цзингані, Мао вирішив відступити.  У 1934 році, поразки призвела до відступу військ Мао Цзедуна. Під час переходу через гори, Мао втратив дев’яносто відсотків людей з військового загону. Провінція Шансі стала місцем створення нового відділу КПК. Військо Чан Кайші  було відтиснуте до острова Тайвань.

Лідер комуністичної партії Китаю стає основоположником маосизму – теоретичної ідеології. Мао описує модель китайського комунізму, який опирається на селянство та великокитайський націоналізим.  Маосизм пропонує красиві гасла, на кшталт: «Три роки праці та десять  тисяч років благоденства» і інші. Притримувався тотальної націоналізації. При ньому створювалися загальні  комуни, в яких розподілялися одяг та їжа. Проводилася пропаганда швидкої індустріалізації  Китаю, в результаті якої сільське господарство постраждало і понесло збитки,  люди терпіли голод. Після смерті вождя радянського суспільства Сталіна, припиняються відносини Мао з Хрущовим. Він різко критикує Хрущова за його відступ від комуністичної ідеології і прояв шовінізму. Хрущов  здійснює відклик наукових кадрів, розташованих в Китаї, припиняє фінансово підтримувати Цзедуна.

Китайська республіка Мао вступила в конфлікт з Північною Кореєю, намагаючись хоча б якось підтримати Кім Ір Сена, тим самим спровокувавши США на себе.  Програма «Сто кольорів»  можливо й передбачала  прогрес сільського господарства, проте призвела  до двадцяти мільйонних жертв, що загинули внаслідок голоду. Керівник КНР  розправляється з незадоволеними його діяльністю  політичними і культурними діячами. 50 – ті роки стали початками хвилі терору в Китаї.

Розпочато реорганізацію держави, яка отримала назву «Великий стрибок» (пов’язано  з підвищенням врожаю за допомогою засобів).  Боротьба з гризунами та птахами у сільському господарстві не принесла  бажаних результатів , а це призвело до втрати зернових культур. Зворотній ефект викликало знищення горобців,  нашестя гусениць  завдало чималих збитків продукції. У 1959 році відбулася зміна керівництва китайської республіки: замість Мао став Лао Шаоці.  Лао взяв курс на приватизацію, яка не дуже сподобалася Мао.

Період  холодної війни  дещо напружив відносини між КНР та Радянським Союзом. У 1964 році Китай  намагається створити  атомну бомбу і повідомляє про це  на увесь світ. На кордоні з СРСР починають формуватися військові підрозділи Китаю. Після подарованого КНР Радянському Союзу Порт- Артура та інших територій,  Мао Цзедун готує  військовий похід до острова Даманський.  Зростання напруги чимдужде посилювалося, розпочався бій на Далекому Сході і  кордоні Семипалатинської  області.

Принесені в жертву кілька сотень осіб  призупинили конфлікт обидвох сторін. Увесь кордон  поруч з Китаєм  був міцно укріплений військовими підрозділами СРСР.  Крім того Вєтнам залучився міцною підтримкою  СРСР у війні з американцями.  Мао Цзедун побачив до чого тільки докерувався  Лао, повертаючись в місто Пекін. Почався ріст буржуазних  суспільних настроїв. Новий рух Китаю очолює третя дружина Мао – Цзян Цін, взявши під контроль загін  Хунвей. Культурна  революція Китаю принесла  великі людські жертви, якими стали прості робітники і селяни,  партійна та культурна еліта.

Мао перекидає  всю провину з себе на дружину, тим самим знявши з себе будь-які підозри.  Ставить Дена Сяопіна своєю правою рукою в партії. Мао чинить спробу  зближення з США.  У 1972 році – відбувається його зустріч з американським  президентом Ніксоном.

Великий кормчий  Мао Цзедун помер від серцевого приступу  9 вересня 1976 році. Похований у місті Пекін (Китай).

Богдан Пегас