Старий Завіт викладений на сторінках 39 книг, розділених на 3 групи. Появу даного писання відносять до періоду до Різдва Христового. Концепція Старого Завіту — підготовка людей до появи Спасителя, а також у викладі людям про шлях істинний. До одних з перших і головних писань Старого Завіту відносять П’ятикнижжя: Буття, Вихід, Левит, Числа, Второзаконня.
У п’яти книгах Верхового Завіту оповідають про виникнення світу, людей, а також про Божий Закон. Наступні 12 книг розповідають про прихід Спасителя, а також історію людей, які проживають на території Ізраїлю. Також ще 5 книг містять напуття Бога, що стосуються різних областей людського життя. Авторство 17 писань, які лишилися, належать Божим пророкам, які вказали людям на праведний шлях і повідали про прихід Спасителя.
27 книг Нового Завіту були написані після Різдва Христового. Одними з частин нового священного писання прийнято вважати (Євангелія), що складаються з чотирьох книг, які розповідають про життя Спасителя, шляхи, і його навчання. Також, до Нового Заповіту прийнято відносити: 7 Соборних послань, 14 Послань апостола Павла, 1 книгу про діяння святих апостолів, 1 книгу одкровення Іоанна Богослова. У книгах міститься інформація про діяння апостолів, появу Церкви, а також поширення християнства.
Протягом декількох століть священики активно займалися упорядкуванням і поділом текстів біблійних писань. Завдяки цьому, виклад священного писання у віршованій формі з’явилося тільки в 15 ст. Саме тому існує ряд книг, які відносять до неканонічних видань. Саме ці книги не включені в Церковний канон. Второканонічні книги використовуються тільки для навчання, але, незважаючи на це дана література не має особливого, статусу віровчення. На сьогоднішній день кожна з біблійних книг розділена на глави, які мають вірші. Дана особливість писання дозволяє максимально швидко знайти необхідні цитати, указані в літературному джерелі.
Іван Гудзенко
