Анакентавадою проповідується повага поглядів та вірування інших. Анакентавадою розширяються рамки джайнізму, оскільки будь-якою системою філософського погляду обмежується сприйняття дійсності за рахунок умов та догматики. Анакентавадою знаходяться риси, які аналогічні до європейського релятивістського світогляду. Отож, анекантавадою є вчення джайнізму про метафізичну істину, що формувалося в Стародавній Індії. У вченні зазначено, що істина в останній інстанції настільки складна та має набір. Анакентаваду інтерпретують ще як інтелектуальну ахімсу , відмову від фанатизму і як наслідок терористичних атак та масового насилля. Деякими науковцями робилися заяви щодо того як здійснювалися спроби переосмислення анекантавади сучасним ревізіонізмом. Тут і релігійна терпимість, і неупередженість, і плюралізм.
За джайнізмом, конкретним твердженням не описується ані природа існування ані абсолютна правда. Такі знання можуть досягати Аріханти. Іншими істотами твердження абсолютної істини є частковим. Згідно доктрини, твердження про знання кваліфікуються, їх підтверджують та заперечують. Анекантавада є фундаментальною джайнізською доктриною. Перші витоки анекантавади знаходимо у вченні Джини Махавіри, двадцять четвертого тіртханкари. А в середньовічний період із анекантавади виникають діалектичні концепції обумовленої та часткової точок зору. Джайнізські деталі доктрини створюються у І тисячолітті нашої ери як результат дебатів між джайнізськими, буддійськими та ведичними філософськими школами.
За джайнізською метафізикою, реальність є складовою незчисленої матеріальної та духовної субстанції, котрі наділені якостями та модифікаціями. Звичайне людське знання не може всього охопити, оскільки є обмеженим, пізнавальною здатністю (почуття та розум), поглядами сприйнятими на віру, зовнішніми умовами (простір, час, світло, тощо). До того ж джайністами розвивається концепція багатосторонності буття, що протиставляється брахманістській позиції, згідно якої тільки Брахман – це абсолютна та кінцева реальність. Джайністи зуміли поєднати постійність та непостійність (річ у власній основі та зміна форм і модифікацій субстанцій).
Пегас
