За історичними свідченнями, мало імовірність місце історичного прототипу Агамемнона – якось Акагамунаса, що згадується в хетських джерелах, який до того ж мав походження з ахейської землі. Датується також і час правління цієї людини ХІV століття до нашої ери.
Цей персонаж можна зустріти в трагіка Есхіла, герой трагедії згадується як цар Аргоса, пізніше ця особа з’явилася в творах грецьких і римських мислителів, таких як Евріпід, Софокл, Сенека, тощо.
Драматична подія відбувається у царському роді, ще в часи правління батька Агамемнона – Атрея. Брат – близнюк Фіест спокушає дружину Атрея. Атрей вирішує помститися Фієсту, вбиваючи його дітей – своїх власних племінників. Пізніше мікенський цар був вбитий від руки родича Атрея – Егісфа і той в такий спосіб захопив престол. Братам Агамемнону і Менелаю довелося тікати в Спарту. Були одружені з дозволу царя Спарти Тіндарея на двох дочках. Менелай одружився з Єленою, Агамемнон – Клітемнестрою. Після смерті спартанського царя, престол перейшов у руки Менелаю. Агамемнон зайняв Мікени після скинення з престолу дядька Фієста.
Цареві володіння були широкими, він став могутнім царем в Греції. Клітемнестра народила йому четверо дітей: три дівчинки і одного хлопчика. Імена донечок такі: Іфігенія, Електра, Хрісофеміда, сина назвали Орестом. Як головнокомандуючий грецького війська Агамемнон приймає безпосередню участь в Троянській війні. Ще до військового походу звернувся за допомогою до Дельфійського оракула. Прагнув вбити священну сарну богині Артеміди і тим самим розгнівив її. По божественній волі кораблі змушені були стояти під час штилю, навіть не зрушивши з місця. За порадою оракула, Агамемнон мав задовільнити якось богиню Артеміду, а та взамін забажала принесення жертви – не тварини, а дочки Іфігенії.
Менелай і військо звертаються до Агамемнона, адже необхідно зробити так як цього хоче богиня. В поміч дівчини приходить хитромудрий Одіссей, який обманює матір Іфігенії, кажучи що вона буде за дружину Ахіллесу. Одіссей з Іфігенією прибувають в Дельфи і як тільки віщун був готовий до принесення жертви, Артеміда зупинилася у гніві, замінивши людську жертву твариною – козою. З волі богині Іфігенія переноситься в Тавріду, де й стає жрицею храму. Розпочинається Троянська битва, в ході якої цар Агамемнон наносить нищівного удару Трої, використовуючи морський флот. Святкує перемогу над вбитим троянським царем Пріамом та військом.
Між Агамемноном та Ахіллом відбувається сварка за троянську полонену Брісеїду. Як військова здобич, рабиня дісталася Ахіллу, проте пізніше цар повертає її собі. Ахілл відмовляється приймати участь у боротьбі через вчинок царя Агамемнона.
Греки зазнають поразки. Після того як загинув Патрокл, Агамемнон повертає полонянку, Ахілл виступає в бій. Далі йдеться про привезення здобичі – однієї із дочок Пріама – пророчиці Кассандри. За версією давньогрецької трагедії дружина Клітемнестра вбиває свого чоловіка Агамемнона з Кассандрою. В тім за міфологією, Агамемнон був вбитий дружиною з допомоги коханця Егіста.
Поет Гомер розповідає про настигнення смерті Агамемнона з провини Егісфа, тоді ж як цар з воїнами були вбиті на бенкеті. У ІІ столітті нашої ери Павсаній описав про могилу царя Агамемнона на зруйнованих Мікенах, могильну пам’ятку Аміклів. В беотійській Херонії зберігається скіпетр, щ обув зроблений на замовлення Гефестом. Царя Мікен найбільше шанували у Спарті. Його називали «Зевсом-Агамемноном». У 1876 році археологом Шліманом при похованнях було помічено золоту маску, посмертне зображення нагадувало обличчя царя Агамемнона.
Вже у 2019 році неймовірну знахідку було відправлено на збереження до Національного археологічного музею в місті Афіни.
Зображальне античне мистецтво демонструє нам різні композиції, наприклад метопи, розташовані на північному боці Парфенону. Убивство мікенського царя Агамемнона можна зустріти у розписах давньогрецьких ваз, а також етруських поховальних урнах.
Пегас
