Артеміда олімпійська богиня природи і полювання. Їй приписувались такі властивості: вона берегла дівчат в цнотливість, охороняла жіноче здоров’я. Володіючи магією, вона могла мстити. Артеміда була імпульсивною і незалежною. Вона не слухала чужих порад, покладалася тільки на себе.

Найчастіше богиня з’являлася вночі в лісах і на луках. Греки її шанували і любили, вихваляючи її в міфах, переказах, казках. Гомер в своєму знаменитому творі описував Артеміду як жінку войовничу, яка стріляла з лука, як мисливиця в горах, люблячу пісні лісу і дзюрчання струмка. Гомер писав, що Артеміда не розуміла солодких промов.

Артеміду в різних областях Греції називали по – різному: Агротера, Парфенія, Лочія. Народжена була богиня від Зевса і Літо. Братом покровительки природи був Аполлон. Артеміда – позашлюбна дочка Зевса. Коли Гера дізналася про становище Літо, вона в гніві заборонила народжувати їй на землі. У пошуках притулку Літо виявилася на скелястому острові Делос. Тут і народила Літо Аполлона і Артеміду. Так Артеміда стала протегувати жінкам під час пологів. А в честь народження двох богів на острові був побудований храм.

На картинах і фресках Артеміда – молода, струнка і красива жінка. В руках у неї лук і стріли або спіймана тварина.

Але характер її, описуваний в творах – мстивий, жорстокий. Богиня холоднокровно здійснювала вбивства богів. Мисливця, який побачив її без одягу, вона перетворила на звіра.

Часто богиню асоціювали з Місяцем, називаючи її Фібі – світла. Одним з обов’язків покровительки було освітлення лісу факелом.  Люди, які заблукали  вночі могли знайти дорогу додому.

До Артеміди зверталися, просячи у неї допомоги в сімейних справах і в народженні дітей. Вона давала щастя жінкам.

Але співчуття їй також було не чуже. Вона жила, як хотіла, нікому не підкоряючись, добре переносила богиня самотність. Греки любили Артеміду. Її храм в Ефесі був найбільш відвідуваним.

Іван Гудзенко