Софокл є одним із давньогрецьких поетів – трагіків, що стоїть поряд з Есхілом та Евріпідом. Його перу належить сто двадцять п’єс, сім стали доступними для нас. Визнано найкращим поетом міста Афіни.

Народився він 496 року до нашої ери, в афінській провінції Колона. Його родина була знатною. Батько Софіл займався виготовленням військової амуніції. Софокл розвивався всесторонньо, не дуже у нього виходило з  мистецтвом. У свої дитячі роки мав хист до музики, а 480 року до нашої ери, у зв’язку з перемогою над персами в Саламіні – входить до складу юнацького хору, разом з іншими оспівував славетну героїчну перемогу воїнів-греків, що брали участь в Саламінській битві.

Софокл

Софокл розпочинає суспільно-політичне життя. З 443-442 років до нашої ери – входить до колегії казначейства Афінського союзу, а 440 році – стратег Самосської війни. Увійшов до числа пробулів – радників, завдання яких полягало в установленні  Афін в результаті Пелопонеської війни. Афіней у своїй праці «Бенкет мудреців» писав про Софокла, у якого був потяг до чоловіків. Крім того, не можна упустити факт його особистого життя. Софокл був одружений на Нікостраті. Від законного шлюбу у них народився син, якого назвали Іофонтом. Тоді ж як другий син був зачатий від гетери Феориди.

Як бачимо Іофонт обрав шлях батька, стаючи драматургом. Для Софокла Есхіл вважався прикладом справжньої драматургії. А тому розробляє театральну постановку таким чином, щоб сподобалася глядачеві. Він вдається до зменшення ролі хору (з п’ятнадцяти до дванадцяти осіб), викинув повністю автора п’єси. Таке нововведення справило неабияке враження на театральних глядачів Афін.

Творча діяльність поширювалася і за межі держави. З іноземних держав посипалися запрошення Софоклу аби той здійснив виступ для них. Але розуміючи настільки це небезпечно, вирішив відмовитися. Для нього краще було писати співвітчизникам, які настільки любили, поважали і зустрічали гучними оплесками і вигуками талановитому майстру своєї справи. Приймав участь у змаганнях на вісімнадцяти фестивалях, приурочених богу Діонісу , шести – богині Ленеї. 469 року до нашої ери – отримав перемогу через свою тетралогію, тим самим випередивши Есхіла.

За підтвердженнями Арістофана Візантійського, Софоклу належать сто двадцять три твори, до нас дійшло лише сім. Це такі як: «Трахіянки», «Аякс», трагедія «Антігона», «Цар Едіп», «Електра», «Філоктет», «Едіп в Колоні», «Слідопити». Драматург прожив  дев’яносто років. Відійшов зі світу 406 року до нашої ери. Згідно трьох версій описується трагічна доля Софокла. Такі історики як Істра та Неанф притримуються думки, що драматург міг померти від винограду, яким подавився.  Письменник Сатір стверджує, що при читанні трагедії «Антігона» Софокл не розрахував запасу легень, задихнувшись на довгій фразі. І нарешті третя версія – помер від інфаркту внаслідок перемоги у літературних  змаганнях.

Драматурга було поховано при дорозі, що сполучала Афіни та місто Декелею. На гробі було видно напис, який підтверджував, що у цьому місці спочиває прах великого грецького драматурга Софокла.

Пегас