У 912 році аль-Ашарі відмовляється від вчення мутазилітів та починає формувати своє власне філософсько-телогічне вчення, яке пізніше буде називатися ашарітизм.
Послідовники вчення аль-Ашірі, ашаріти, стверджують, що їх наставник за життя написав близько ста творів. Ашаріти важають, що всі твори аль-Ашарі мають містичний характер. Хоча більшість сучасних науковців приписують авторство аль-шарі лише двох творів.
Перший твір «Про що говорили люди ісламу і в чому розійшлися», де автор робить своєрідну спробу пояснити основні засади та принципи ісламської релігії. Також у цьому творі Аль-Ашарі пише про розгалуженість ісламу, про причини виникнення різних мусульманських течій та сект.
Другий твір “Аль-Лю́ма” носить характер своєрідного ісламського требника, у якому записані основні правила виконання різноманітних мусульманських обрядів.
У 935 році аль-Ашарі помирає у Багдаді
