Народився в німецькому містечку Дюссельдорф навесні 1922 року. У період Другої світової війни проходив військову службу у Вермахті. Після закінчення служби поступив на навчання до Боннського університету. Вищий навчальний заклад закінчив 1950 році. Захищає докторську дисертацію на тему «Існування та пізнання: теоретико-пізнавальна інтерпретація філософії Мартіна Гайдеггера» , йому присвоюють науковий ступінь.
Викладацька діяльність Апеля тривала з 1961 по 1972 рік у різних містах: Майнц, Кіль, Саарбрюкен. Був призначений на посаду професора філософії при Гьотенському університеті міста Франкфурт – на- Майні. Робота в університеті проходила в період 1972 по 1990 рік. Цього ж року пішов у відставку. Великий вплив на погляди Карла зробив попередній професор Ротхакер.
Пізніше на нього вплинуть: Пірс, Гайдеггер, Вітгенштейн, Гадамер, Остін, Габермас, Серль. До основних творів філософа відносять: «Ідею мови в традиції гуманізму від Данте до Віко», «Трансформацію філософії», «Ідею трансцендентальної граматики», «Ідейної еволюції Ч.С. Пірса: Вступ до американського прагматизму», «Теорію мови та трансцендентальної граматики у світлі питання етичних норм», «Нові спроби пояснення та розуміння» та інші.
Спробуємо простежити за основними філософськими ідеями, викладеними Карлом Апелем. У своїй трансцендентальній філософії Апель звертає увагу не на суб’єкт, а інтерсуб’єктивність. Формальні та апріорні умови дискурсу не можуть бути спростовані. Навіть у спробі спростування міститься визнання таких умов. Той, хто намагається заперечити всезагальну та необхідну значущість умов дискурсу потрапляє в таку собі перформативну суперечність.
Базис філософії Апеля становить «лінгвістичний поворот», що розуміється як трансформація prima philosofia в мову, що орієнтує філософське дослідження на аналіз в якому мова розглядається як вихідна реальність людського буття. Себто, за визначенням Отто відбувається зіткнення філософії з проблемою мови як основоположної проблематики наукового утворення понять та теорій, своїх власних висловлювань, що означає тільки одне – осмислене та інтерсубєктивне значуще висловлення пізнання як такого.
Таким чином філософія не є моделюючою онтологією, гносеологією, а реакцією на «значення» та «смисл», тобто аналізом мови. Для пояснення філософ виводить наступні два лейтмотиви:
- уся орієнтація на форму мови
- інтуїцією констектуальності, обумовленою мовою.
Отож, Апель започаткував нову традицію в сучасній філософії мови, яку можна за природою розуміти як постметафізичну та постфеменологічну. Обидва лейтмотиви піддали дискредитації претензії Гуссерля в обгрунтуванні філософії як суворої і без передумовної науки.
По суті німецький мислитель постмодерністської філософії здійснив справжній прорив у наці і зробив вагомий внесок в розвитку її ж самої. Карл Апель прожив довгий вік, але не пішов у забуття, ставши відомим світовим філософом першої половини ХІХ – початку ХХІ століття.
Помер навесні 2017 року в місті Нідернгаузен (сучасна земля Північного Рейну, Вестфалії).
Пегас