Культура        04 Серпня 2017        67         Прокоментуй!

Данте Аліг’єрі

Данте Аліг’єрі  є  унікальною  постаттю  культурно- історичної епохи Відродження, а також  італійським  поетом,  філософом,  теологом, політиком,   який  вперше  започаткував  і ввів італійську літературну мову, автор понад  багатьох  естетичних творів.

Про  точну дату його  народження  мало кому відомо, але  як підтверджують  дослідження Бокаччо,  мислитель  вище  вказаної  епохи  народився  навесні  1265 року. До того ж відомо, що  його охрестили з іменем Дуранте.

Данте Аліг’єрі

Ще  одним із незвичайних  фактів є  походження  його  нащадків. Стверджується, що Дуранте  має коріння  римського  роду, який  називали Єлизеї, завдяки яким засновувалося місто Флоренція.  А  його  прадід  – Качагвіда,  що був посвячений  у лицарі Конрадом ІІІ,  приймав участь в Хрестовому  поході  1147 – 1149 років, загинув  у битві з сарацинами.  Відомим стає факт про прадіда Данте, що   був одружений  на жінці знатного ломбардського  роду Альдіг’єрі да Фонтана,  відбулася  трансформація цього прізвища, в результаті виникало  інше  – Аліг’єрі.  З’ясовується , що від любу Качагвіда  мав  сина Белічіоне, діда Данте, вигнаного  гвельфами та гібелінами  під час боротьби у Флоренції,  змушений був повернутися  1226 року  після  поразки  в Беневенто Манфреда Сицілійського.  Син Белічіоне, батько  Данте – Аліг’єрі ІІ  не приймав  жодної  участі в політичній боротьбі за владу.

Дуранте (Данте)  Аліг’єрі навчається  у відомої на той час людини, поета  та науковця Брунетто Латіні.   Про місце  його  навчання  невідомо, в тім  підтверджується  факт отримання  ним   знань у площині  природознавчих наук, пізнання літератури античної  та середньовічної доби, обізнаності різних єретичних вчень, існуючих на той час. З 1286 по 1287 роки – навчається в Болонському університеті.  Життя молодого Данте  змінює юна дівчина  Беатріче з роду Портінарі, в яку  закохується. Любов  між  молодими людьми тривала  не довго,  оскільки  несподівана смерть  забрала життя двадцяти чотирьох річної  Беатріче  1290 року  і стала важким ударем для Данте. Змирившись  з великою втратою, юнак не здається  і пише поему під назвою  «Нове життя»,   в якій оспівує  своє перше кохання з Беатріче.

Надійною опорою для Аліг’єрі стає його друг Гвідо Кавальканті, з яким зустрічається в Болоньї.  Своєму  вірному другу  присвячує чимало  віршів, ділиться  написаними фрагментами з поеми «Нове життя».  У 1296 році Данте  стає громадським діячем. У 1298 році з політичних  мотивів одружився з дочкою опонента флорентійської партії Менетто Донатті  – Джемою.  В процесі шлюбу народилися Пєтро, Якопо , Антонія. У 1300 році  Данте обираєють  пріором Флоренції.  Відстоюючи рівність  громадських прав  у 1302 році разом зі своєю  партією «Білі гвельфи» був  вигнаний з міста.

Данте  займається  творчою діяльністю пише філософські трактати  та літературні твори. З 1304 по 1307 рік працює над трактатом «Бенкет», потім ще один трактат «Про народне красномовство» (1306 ). З 1306 по 1321 рік  він  продовжує працювати над створенням  книги «Божественна  комедія ».  При складанні цього твору  ні разу не було згадане  ім’я Джеми, прославлялася тільки Беатріче.

У 1309 році  прибуває до Парижу, приймає участь у публічних диспутах  при відомих на той час університетах Франції.  В Парижі  отримав звістку про  прибуття  імператора Генріха VII в Італію, у ньому горіла надія  оновлення цієї країни  та повернення  громадянських прав, які  відібрали від Данте. Проте  неочікуваний  для нього  поворот подій  змусив  розвіяти  мрії  про  ідеальну оновлену  державу. Монарх-ідеаліст  помер, що змусило  поставити його у незручне становище.

Під  загрозою  осудження, страти  від рук флорентійців змушений був тікати  з синами та дочкою. Останні роки  свого життя  провів у  містечку Равена,  в якому проживав зі своїми дітьми, дружина  проживала  якнайдалі  від  них. Тут  він дописував одну із частин Божественної комедії   під назвою «Рай».  У 1321 році виконує функцію посла равенського правителя  і відправляється до Венеції  з метою  укладення миру з республікою Святого Марка.

14 вересня  1321 року по дорозі  до Равени від  хвороби малярії помирає. Аліг’єрі  поховали   в  провінції Равена (Флоренція). Джованні  Бокаччо стверджує, що після смерті Данте , сини ніяк не змогли знайти останні тринадцять пісень, до того часу коли  одному із  них –  Якопо,   батько  не приснився  і не вказав  місце  їхньої схованки.

Богдан Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook