Сім’я Очеретів відправилася на розташований у відкритому степу хутір Миколаївка. Василь розпочав навчання у трикласній початковій школі. У 1917 році – поступає в Лубенське духовне училище (колишня назва «бурса»). Внаслідок атеїзму духовний навчальний заклад став трудовою школою. Виявляє інтерес до літератури, творчості видатних класиків Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Федора Достоєвського. Вивчення марксизму не приносило задоволення молодому письменнику.
У 1927 році після закінчення педтехнікуму у місті Лубни, на Донбасів займав викладацькою діяльністю. Викладає фізику та математику в селі Сьома Рота Донецької області. 1928 року в результаті конфлікту місцевих партійних керівників змушений був в місто Краснодар (північна частина Кавказу). Навчається на філологічному факультеті Краснодарського педагогічного інституту. У 1930 році в місті Харків вийшла перша поетична книга Барки «Шляхи», а «Літературну газету» сприйняли як вияв буржуазному націоналізму.
Російська асоціація пролетарських письменників України схиляє його до привселюдного каяття. У 1932 році у місті Харків світ побачила ще одна книга Василя Очерета – збірка поезії «Цехи». Одружився на дівчині – адигейці. Не виявляє бажання писати поетичні вірші на замовлення, тому в німоті пише для самого себе. Його твори не дійшли до нас, в період Другої світової війни були знищені. Після вступу в аспірантуру українського відділення відчув на собі великий тиск зі сторони комуністичної влади, перевівся у відділ історії середньовічної західноєвропейської літератури при Московському педагогічному інституті. Почав працювати науковим співробітником Краснодарського художнього музею. І знову ж почалися підозри в контрреволюційності. Василь потрапив під суд. Був врятований через зміну настрою Кремля.
У місті Краснодар проводить лекційні зайняття із західноєвропейської літератури, пише кандидатську дисертацію по Божественній комедії Данте. Місцем захисту кандидатської Василя обрали Москву. Читає лекції по західноєвропейській літературі в Ростовському університеті. В 1941 році – входить до складу членів народного ополчення як доброволець. У 1942 році – отримав важке поранення під час бою з німцями. Чужі люди турбувалися про пораненого Василя, хоч сильно ризикували своїм життям.
Нацистський режим забороняв допомагати пораненим воїнам СРСР, тоді ж як тоталітарний попереджав, шо ті, які у битві з німцями залишилися живими вважаються зрадниками Батьківщини. Василеві не залишається іншого шансу як назавжди розірвати з радянським тоталітарним режимом. Влаштувався на роботу у місцеву газету «Кубань» її коректором.
У 1943 році був мобілізований в Німеччину на роботу. Василь Очерет у цьому ж році обирає псевдонім «Барка». Він хотів, щоб сім’я була захищена від переслідування. Якимсь чином Барка вирвався з концтабору міста Берлін. Видавництво «Голос» приймає Барку в якості коректора. У 1945 році, коли розпочався розгром Берліна, Барка з іншими втікачами подолав перехід дистанцією в тисячу кілометрів до Аусбурга, в якому розташовувався табір «Ділі».
У складних умовах військового життя, Барка не залишає своєї творчої діяльності. З – під пера автора з’являється роман – проза «Рай» (Нью-Йорк, 1953 р.). У 1946 році в німецькому видавництві було опубліковано поетичну збірку «Апостоли», а 1947 – «Білий світ». Еміграція Барки у Франції виявилася невдалою. У 1950 році – переїздить в США. Тут розпочалася робота з історії української літератури. Займався написанням релігійно-філософських та літературознавчих ессе, перекладом.
Радіостанція «Свобода» прийняла барку на роботу редактора. З 1958-1959 років вийшли збірки поезій «Псалом голубиного поля» та «Океан». В період з 1958 по 1961 роки – вкладається сумлінна праця в роман під назвою «Жовтий князь» (публікація 1963 – го, перевидання 1968 –го, французький переклад, поява на Україні 1991-го року). 1968 р. – виходить збірка поезії «Лірник». З 1969 по 1988 роки – опрацьовує роман- притчу «Спокутник і ключі землі» (українське життя в Америці).
До творів, написаних Василем Баркою відносяться: «Судний степ», «Океан» (ІІ, ІІІ том), збірка поезій «Свідок для сонця шестикрилих», ІІ томи драматичної поеми «Кавказ». Твори складають справжній художній доробок автора. В період незалежності України опубліковано твори Василя Барки. Український письменник помирає навесні 2003 року. Місцем його поховання стало невелике українське поселення Глен Спей, що в Нью-Йорку.
Богдан Пегас
