Сучасне секуляризоване суспільство в Україні

На  сьогодні  стало  відомо  в   який  спосіб   сприймається  сучасним  суспільством   впровадження  навчальної   дисципліни  «Релігієзнавство» в  освітніх навчальних  закладах.  На  Заході  немає  жодних  проблем  з   введенням  релігієзнавчих  дисциплін,  а  от  на  Сході ,  центральній  та південній  частині України  існують  перешкоди :  по –  перше  державна  влада  не  зацікавлена   в   питанні  розвитку  і  стрімкого  поширення  релігії ,  тому  що  вважає  її  як   реального  конкурента  на  світовій  політичній  арені.

Політичне  втручання  в  релігію  загальмовує   інтенсивний  процес  розвитку  релігієзнавства,  який  як  і  в  комуністичні  часи   сприймався  як  протест   радянській   владі   і  опозиція  « побудові світлого  майбутнього»,  хоча  насправді  суспільство ввели  в оману,  взамін  пропонуючи  певну  вигадку  і  своєрідну   фантазію.  Але  ж  хто  дасть  відповідь  за  зруйновані  пам’ятки  сакрального  мистецтва  і  архітектури,  спричиненого   радянським вандалізмом  ?  А    культові  релігійні   споруди  ?  Чи  вони  взагалі   заважали   благоустрою    радянського  суспільства?    Що  стало  причиною   їх   знищення?   Знову   ж   таки безглузда  необізнана   політика   радянської   влади   на   теренах  України.   Якби   держава   лояльніше  віднеслася   до   духовних   інституцій,  не  торкаючись  їх   взагалі,   то   і   в    соціумі   був   би   порядок,   а   також  благоустрій   в   державі.  Але   на   превеликий   жаль   верхівка  ЦК КП РС   не  усвідомлювала   про  той   внесок,  яким  би  духовна  культура  збагатила  не   лише  суспільство  а   й  державу. Замість  того   обрала  інший    шлях  і   поступово  вводила  «науковий  войовничий атеїзм»  серед   верств   міського  і сільського  населення, при  цьому витісняючи релігію. А  після   того  побачивши,  що  « машина  знищення»  працює, відразу ж взялася  за   ліквідацію   самих   основних   осередків поширення  духовного  просвітництва серед  суспільства: монастирів,  церков,   недільних   шкіл.

Так  наприклад   на  Вінниччині,   на  Житомирщині, за  свідченням  прихожан,   радянською   комуністичною  владою   було   знищено   численна  кількість   дерев’яних  культових    споруд,   які   потрапили   під   експлуатацію  :   одні використовувалися  під   зернові  амбари,  як місце  для   утримання  свійської худоби,  а  інщі –  знецінювалися і   знищувалися,  не  вважалися  пам’ятками  архітектури . Матеріалізм   замінив  духовні  цінності  і повністю  проник   в   життя радянського  і  сучасного  суспільства.  Чого  потребує  суспільство   сьогодні ?  Грошей,  матеріальної  слави  чи  віри  в  Бога?  Сучасний  світ   міняється   на  очах ,  люди  підпадають  під  об’єктивні  закони,   які  диктує   цей   світ. Одержиме  політикою  суспільство навіть  не  усвідомлює   того,  що  з  ним   відбувається.  Матеріальне  зло  і  політичні  інтереси  проникають  в  церкву,   духовна  інституція   заполітизована,  народ  завжди   обманений,  йому   пускають  «туман  в  очі»  про  «замріяне  майбутнє»  і  в  такому   стані   фантазій   наші   політики  користуються   підтримкою ,   охоплених  «наркотиком» людей.  А   вони  навіть  і  не підозрюють ,   що  їх  просто  використовують  у  політичних цілях.

Влада   не  задумується  наскільки  є  важливим  введення   релігії  в  навчальний  процес,  а  тому   побоюється  підриву  своєї  репутації,   її   більш  ніщо   не  цікавить,  окрім  матеріальних  заощаджень,   росту  капіталів,  а  також  проведення  піар – шоу  по  Україні.  Суспільство  знаходиться  посеред   «хижих вовків»,  які   готові  тебе  розірвати  на  шматки.  Лише  в  одиницях  священиків   воно  бачить   порятунок,   а  решта   потрапили  під  вплив   політичного  психозу,  який   затягує  з  неймовірною  швидкістю.  Отже,   переглянувши  всі  ці  факти,  суспільство  повинно  усвідомити,   що   без   духовності   не буде   ні   держави,  ні  церкви,  ні  народу.  То  ж   за  вами  стоїть  вирішальний   крок,  який   буде   залежати тільки   від  вас!

Інна Дмитрук

Коментування вимкнено

  • на статтю явно не дотягує)) тим паче, вести розмову про секулярність, коли актуальним є постсекулярність вкрай не актуально!

  • Ваш текст не вичитаний, порушується логіка. Наприклад, ” На  Заході  немає  жодних  проблем  з   введенням  релігієзнавчих  дисциплін,  а  от  на  Сході ,  центральній  та південній  частині України  існують  перешкоди :  по –  перше  державна  влада  не  зацікавлена   в   питанні  розвитку  і  стрімкого  поширення  релігії ,  тому  що  вважає  її  як   реального  конкурента  на  світовій  політичній  арені.” – Захід, Схід, потім різко Україна.. і все в одному реченні. Потім “перешкоди” які не зрозуміло до якогу контексту належать (Схід-Захід чи Україна)… тощо.

  • Ігор

    Я з вами Вадим цілком погоджуюся, щодо цієї статті!
    Скоріше це – не стаття, а проповідь)))