Структуралізм

strukСтруктуралізм – інтелектуальний напрям у сучасній філософії. Виник  в 60 – х роках ХХ століття  у Франції.  Неймовірний  вплив здійснив  на подальший  розвиток семіотики

В ньому   виділяють лінгвістичний структуралізм Сосюра, антропологічний структуралізм  Клода Леві – Стросса, психологічний – Едварда Тіченера.  Засновником структуралізму вважають швейцарського лінгвіста  Сосюра. Сосюр намагається ввести різницю  реальних актів  висловлювання, які лежать в основі лінгвістичної системи, якою людина володіє при вивченні мови.

Ф. Сосюр  доводив, що лінгвістика повинна стати єдиною системою, за допомогою якої можна описати  структуру шляхом  визначення  певних елементів в термінах (поняттях) і їх співвідношеннях. Основну  свою  увагу лінгвістика  привертала  в історичній еволюції елементів мови.  Філософ  настоює на тому, що синхронічна  лінгвістика  повинна отримати  пріоритет над історичною лінгвістикою. 

Якщо ж мова розглядається як система знаків, то в структурній лінгвістиці  вона  постає комбінованими правилами, які дають змогу  керувати  побудовою мовної послідовності.  Лінгвістика стала площиною науки, її структурні ідеї поширилися   у різних  країнах, займаючи  відповідне становище.

У Центральній та Східній Європі  важливе значення мали ідеї  польського та російського науковців  Бодуена і Куртуньє. Їх також відносять до числа засновників  структуралізму. Таким чином в Швейцарії утворюється школа структуралізму в Женев’єві, в Данії – Копенгагенська школа, а в Чехсловаччині сформувався лінгвістичний гурток.

Богдан Стрикалюк