Софістика. Сократ. Філософія Сократа

Рубрика : Історія філософії, Антична філософія


Нова публікація на порталі “Філософія і Релігієзнавство” стосуватиметься великого філософа античності, першого антропоцентриста, феноменального етика та ритора, Сократа, що знав вчення мілетської школи, еллейської школи та сформував свої.

 

  1. Зародження софістики
  2. Життєвий шлях Сократа
  3. Філософський метод Сократа
  4. Етика Сократа
  5. Значення Сократа для подальшого розвитку людства

Зародження софістики

На початку V століття до н.е. в Греції філософія стає наукою і з’являється категорія мислителів, які називають себе софістами, софосами (софос – мудрець). За навчання вони брали плату. Завдяки ним філософія стає популярною. Софісти навчали в основному практичним речам: риториці та діалектиці.

Риторика – наука, що навчає правильно говорити.

Діалектика – наука, що навчає вести дискусії.

Софізм – вид судження або аргументу в якому головну роль відіграє граматичне або логічне значення слів, а не посилання на реальну дійсність.

Життєвий шлях Сократа

Сократ народився 469р. до н.е. в період святкування днів Аполлона й Артеміди. Вважається, що люди які народились в ці дні стають великими! Його мати – повитуха, батько займався каменярством та скульптурою. Вважається, що Сократ опанував батьківське ремесло + отримав класичну Афінську освіту.

У 18 років Сократ відправився на військову службу, все своє життя провів в Афінах, куди приїжали послідовники Мілетської школи, Еллейської школи, Піфагорійців.

Вважається, що Сократ навчався в Анаксагора (представник Мілетської школи). Вважається, що до філософії його навернув друг Кротон, що сталось коли Сократу було приблизно 20-25 років.

399р. до н.е. афінянин Меліс подає на Сократа скаргу за безбожництво та розбещення молоді, хоча філософ в принципі не заперечував існування грецького пантеону Богів. У тому ж році він випив отруту з цикути, а за 2 місяці в Афінах змінилась влади і більшість з кривдників Сократа були страчені.

По суті, відмовившись від втечі, Сократ довів правильність своєї філософії.

Філософський метод Сократа

«Сократ звів філософію з неба на землю», – Цицерон

Цнтральною у філософській думці Сократа була людина і її свідомість. Відповідно, він був першим антропоцентристом.

Антропоцентризм – уявлення про те, що в центрі світу – людина, тобто все повинно сприйматись через контекст людини.

Сократ вважав, що він людина з деймосом (демоном) і все, що він має – завдяки ньому. Деймос виступає таким собі внутрішнім голосом. Він казав, що людина повинна творити себе сама, повинна мати незалежність розуму.

Метод Сократа

Філософським методом Сократа була маєвтика (з грецького – акушерська справа). Сократ вважав, що людина має знання від народження і по життю здатна їх згадувати.

Сократ не заперечував метемпсихоз – теорію переселення душ, потойбічне життя, проте віра в грецький пантеон Богів не займала в його філософії ніякого місця. Відомо, що Сократ проводив багато диспутів, брав уроки риторики та софістики. Метод Сократа є діалогічним, але виключно усним, оскільки книжок він не писав.

«В сутичці народжується істина», – Сократ

Одного разу дельфійський оракул сказав, що Сократ – наймудріша людина в Елладі.

«Я знаю те, що я нічого не знаю, але інші не знають і цього», – Сократ

Сократ ввів певний гносеологічний поділ знання:

  1. Аподиктичне знання;
  2. Діалектичне знання;

Аподиктичне – доведене, філософське знання.

Діалектичне – знання, що належить до категорії Dotsa.

Dotsa – думка, здогади.

Сократ вважав, що теорія повинна підтримуватись практикою, він був першим, хто сказав, що політика – певна окрема наука.

Етика Сократа

Сократ ототожнював аподиктичні знання з благом: «Знання – добро, незнання – зло». Це ідея про те, що людину можна виховати, а тому можлива і соціальна рівність, за яку Сократ активно виступав. Асоціація знання з добром, саме пріоритет знання – основа філософії Сократа. Він вважав, що все залежить від людини.

В античності вважали, що саме Сократ першим ввів принцип індукції (принцип синтезу та аналізу знань). Також, Сократ запропонував певну систему етичних категорій, що були не просто переліком нормативів, а вихідними поняттями існування людини. Найголовнішою з цих категорій була категорія чеснот. Людина прилучається до них шляхом пізнання: «що робити?». Сократ шукав причини походження різних чеснот, таким чином прилучившись до соціології. Вся філософія Сократа спирається на питання «що людина повинна робити?», коли раніше всі філософи питали: «що людина повинна знати?».

Значення Сократа для подальшого розвитку людства

Завдяки Сократу з’явились так звані сократичні філософи. Саме Сократ вважається батьком грецької класичної античної філософії, оскільки він розпочав критичний аналіз знань, шукав і ставив певні вимоги до знань. Сократ не заперечував існуючий в його часи лад, грецький пантеон Богів, просто вважав, що діалогами можна змінити державу. За легендою, перед смертю Сократу приснився сон, що з його грудей вилетів сіяючий лебідь, що продовжив та розвив його філософські погляди, це був Платон.

 

Profile photo of admin
Новини від партнерів
Loading...
РЕ:7056

Коментарі

бредовая бесполезная статья.

Profile photo of admin

На мій погляд це – дуже якісний конспект по античній філософії.

Залишити коментар або два