Інтерв’ю з керівником даоського центру “Чжень Дао” Миколою Козіном на тему: Даоська традиція в Україні

ДаосШановні читачі порталу Філософія і Релігієзнавство пропонуємо вашій увазі інтерв’ю на тему: Даосизм в Україні з лідером українських даосів  Миколою Козіном. Завдяки інтерв’ю ви зможете більше дізнатися про Даосизм та його розвиток в Україні

Коротка біографія

Микола Козін, 34 роки.

Керівник Даоського Центру “Чжень Дао”.

Оскільки виховувся в християнському середовищі, досить рано почав цікавитись духовним розвитком і замислюватись над самопізнанням.

Після закінчення університету за спеціальністю «прикладна математика» перетворився на звичайного офісного працівника, але продовжував пошуки свого Шляху.

В 2006-му році зустрів свого вчителя Віталія Ліщину, познайомився з школою практичного даосизму “Чжень Дао“, і практично відразу відчув – це саме те, що я шукав.

Глибина Традиції, внутрішня сила, щирість і послідовність Вчителя – все це викликало повагу і бажання допомогти в розповсюдженні Вчення.

Тому врешті-решт, через два роки, в 2008 році, здав екзамен на право викладання базових методів даоських практик. А ще через три роки, після ще одного іспиту, отримав право викладати більш глибокі практики.

На сьогодні основна моя діяльність пов’язана з функціонуванням та розвитком Даоського Центру “Чжень Дао”, також продовжую проводити заняття з даоських практик.

1.Розкажіть, будь ласка, про основні принци даосизму як філософського і релігійного вчення. Нашим читачам буде дуже цікаво дізнатися про це від людини, яка практикує даосизм.

Вчення Даосизму – як у філософському, так і у релігійному прояві – базується на понятті Дао.

Дао – це  первісна істинна реальність, що існує за межами нашого звичного розуміння. Дао – всеосяжне, і тому не може бути описане людською мовою. Перші рядки трактату Лао Цзи «Дао Де Цзін» якраз і вказують на це. Таким чином, будь-яка наша спроба повноцінно описати Дао, по суті, подібна до спроби акваріумної рибки описати світовий океан J

Але в той же час даоси прагнуть до осягнення Дао. Це стає можливим завдяки тому, що наша свідомість має безмежний потенціал, який у випадку повного розкриття і приводить нас до Дао. Кожен із нас має повно всіляких внутрішніх і зовнішніх обмежень. І для досягнення Дао перш за все потрібно очистити свідомість від обмежень, ілюзорності сприйняття світу, помилкових і категоричних міркувань.

Філософія Дао полягає в розумінні його безмежності, яку не можна описати якимось правилами чи помістити в якісь рамки. Тому для вдосконалення людини використовується гнучкий підхід, який полягає в поясненні концепцій, які кожен має самостійно переосмислити, прожити. Тому настанови часто звучать досить абстрактно – для того, щоб не обмежувати сприйняття людини і надати певну свободу для самостійного розкриття істинного.

Варто відзначити, що даосизм можна розділити на релігійний і практичний. Якщо у випадку релігії люди прагнуть осягнути Дао шляхом певних ритуалів або ритуально-алхімічних практик, то в школах практичного даосизму була розроблена ціла методологія з вдосконалення людини з точки зору тіла і духа.

2. Розкажіть про даоський центр, керівником якого ви є. Чим ви займаєтесь? Які заходи ви проводите?  Чим ваша діяльність може бути цікавою для людей, зацікавлених китайською культурою?

В Даоському Центрі «Чжень Дао» ми займаємось розповсюдженням даосської традиції, її методів і теоретично-фіолософської основи. «Чжень Дао» ‒ це Школа практичного даосизму. Тому ми проводимо регулярні заняття з напрямків, які дозволяють людині зміцнити здоров’я, розвивати дух і доторкнутись до практичного даосизму як цілісної системи розвитку людини. Ми пропонуємо динамічні комплекси (дао-інь, два стилі у-шу: тай-цзі-цюань та сін’ї-цюань), що дозволяють зміцнити, оздоровити тіло; є менш рухливі заняття з цигун – для формування бази володіння і вдосконаленню внутрішньої життєвої сили Ці; і, звичайно, семінари та регулярні заняття з внутрішнього алхімії – як серця практичного даосизму, що спрямоване на розвиток духу людини!

Також в нашому Центрі проходять заняття з китайського живопису, який має свою специфіку і відмінність від західного живопису, і китайської мови, що в наш час стає все більш актульним. Таким чином людям, зацікавленим китайською культурою, у нас буде цікаво.

3. Ви вивчаєте китайську мову, щоб читати даоські трактати оригінальною мовою? 

Я вивчаю китайську з одного боку, щоб краще зрозуміти китайську культуру, традиції, а також для того, щоб згодом читати трактати в оригіналі стародавньокитайскою. Звичайно, китайська мова дуже потрібна і під час поїздок до Китаю. Адже англіською там можна скористатись тільки в великих містах. А для мене більше цікаві гори J


4. Якщо це не конфіденційна інформація, ви б не могли б поділитися з нашими читачами, яка кількість даосів чи прихильників даосизму в Україні? Якщо у вас немає офіційних даних, нам би було б цікаво прочитати ваші припущення.

Даосизм у нас не дуже поширений. Мені не відомо про існування релігійних інститутів даосизму в Україні. А якщо говорити про прихильників даосизму, то таких може налічуватись буквально кілька тисяч (може навіть до тисячі) по всій Україні. Звісно це дуже груба, інтуїтивна оцінка.


5. На вашу думку, чи є даосизм сумісним з українською культурою?

Незважаючи на те, що на сьогодні даосизм не дуже поширений в Україні, він має, як на мене, дуже гарні перспективи поширення ‒ якщо взяти до уваги природній романтизм українців, а також прагнення до певної внутрішньої свободи, до духовного росту, і в тому числі до певного містицизму (надприродних здібностей). Чого варті спогади про славних козаків-характерників, які були сильні духом і мали надзвичайні здібності, чим викликали повагу не тільки побратимів, але і ворогів.

Також одним із перших відомих «українських даосів» можна назвати Григорія Сковороду. Його філософія кордіоцентризму дуже співзвучна з  важливим принципом даосизму – культивацією сердечної природи.


6. Як ви вважаєте чи є актуальними давні трактати Лао Цзи і Чжуан Цзи і їх вчення для сучасної людини? 

Давні трактати Лао Цзи, Чжуан Цзи та інших великих вчителів даосизму насправді дуже актуальні в наш час, оскільки загальноприйняті цінності і приорітети людей майже не змінились з тих часів. Як і кілька тисяч років тому, люди часто прагнуть багатства і влади, прагнуть отримувати більше, ніж насправді їм потрібно, і таке інше. Як і в давні часи, люди страждають. Спочатку страждають, щоб щось отримати, а потім страждають, щоб це «щось» не втратити. І так по колу. Тому настанови просвітлених майстрів допомагають задуматись над своїм життям, побачити, що є суттєвим, а що ‒ дріб’язковим, і можуть наблизити нас до реалізації свого призначення, пізнання своєї істинної природи.

Інтерв’ю записав

Віталій Щепанський

Спеціально для порталу Філософія і Релігієзнавство