У Євангелії від Івана описується випадок приведення Пилипом до Ісуса Нафанаїла (інше ім’я Варфоломій). Ім’я самого ж апостола Пилипа у цій Євангелії згадується тричі: перший — у розмові з Ісусом Христом щодо хліба для багато чисельного народу, другий — при приведенні до Ісуса еллінів – іудеїв, третій — у проханні Ісусу показати на Таємній вечері Отця Небесного.
Книга Діянь Апостолів також вказує на апостола Пилипа – диякона, обраного із 70 – ти апостолів на проповідь Євангелія, але він не має жодного відношення до попередньої особи.
Після Вознесіння, Пилип здійснює свою проповідницьку діяльність в Галілеї із звершенням чудес: воскрешення померлого немовляти на руках матері. Його місіонерська подорож розпочалася з Галілеї і продовжувалася в Греції, у якій проповідував Євангеліє серед іудеїв-переселенців. Вони повідомили книжникам і первосвященику з Єрусалиму про християнського проповідника. Прибувши звідти до Еллади почали звинувачувати Пилипа і забороняли проповідувати про Ісуса Христа. Вислухавши уважно служителів Мойсеєвого Закону, апостол Пилип почав викривати приховану брехню первосвященика щодо викрадення і приховання учнями Христа Його тіла, розповівши про грошовий підкуп фарисеями вартової сторожі, яка охороняла гріб Спасителя і поширення цієї чутки серед народу.
Під час того як первосвященик і ті, що з ним прибули стали зневажати Господа, Сина Божого, і намагалися накинутися на Пилипа — з невідомих причин втратили зір, і лише по молитві апостола стали бачити. Це диво зуміло багатьох із них переконати у правдивості християнської віри. Апостоли Пилипом було поставлено у християнській громаді єпископа Наркіса (зарахований до лику 70-ти апостолів).
Другу подорож здійснив до Парфіту, а звідти в місто Азот, в якому зцілив хворі очі дочки Ніколаїда, і був прийнятий ним у дім, в якому був охрещений зі своєю родиною. Пилип відправляється до Ієраполя Сирійського, де гостинно був прийнятий в дім Іри. Будучи підбуреними фарисеями, юдеї зробили підпал будинку у якому перебував Пилип , намагаючись його вбити, але не змогли через проявлену надзвичайну божественну силу: начальник міста Аристарх, який намагався вдарити апостола рукою після того як вона стала всохлою відразу ж отримав зцілення від Пилипа, а воскресіння померлого юнака змусило розлючених юдеїв покаятися і прийняти Святе Хрещення від того, кому вони бажали заподіяти зло.
Іра, який прийняв апостола Пилипа у свій дім було поставлено єпископом міста Ієраполь. Подорож того, хто ніс божественне світ перенесенні страждань. Сестру Пилипа Маріамну, що супроводжувала свого брата, кидали камінням, садили до в’язниці, виганяли із поселень. У Фригії Ієрапольському апостол зайшов в один із язичницьких храмів, присвячених зміям, де поклонялися єхидні.
Помолившись Богу, апостол переміг єхидну та зцілив людей від зміїних укусів, серед яких була дружина правителя Анфіпата, яка таємно сповідувала християнство. Анфіпат, дізнавшись про чудеса апостола, звелів схопити Пилипа, Маріамну разом з апостолом Варфоломієм. Жерці храму поклоніння єхидні вмовили правителя віддати на розп’яття Пилипа та Варфоломія.
У той час відбувся землетрус, усіх присутніх було засипано землею. Розп’ятий Пилип, який розташовувався біля храму єхидни молився про спасіння від землетрусу його розпинателів. Народ побачив чудеса і визнав силу християнського Бога, вимагаючи знати із хреста Пилипа з Варфоломієм. Варфоломій залишився живим і охрестив тих, які увірували в Христа Спасителя, поставивши для них єпископа.
У Священному Передані вказується про мученицьку смерть апостола Пилипа 80 року нашої ери при імператорі Титі. Його було розп’ято вниз головою. За іншою версією за наказом римського проконсула йому мечем відсікли голову.
Поховання його тіла було звершене сестрою Маріамною та апостолом Варфоломієм, який вирушив з місіонерським обов’язком до Вірменії, прийнявши мученицьку смерть через розп’яття. Маріамна здійснювала свою місіонерську діяльність в Лікаонії аж до смерті.
За одним із передань Церкви, на місці мученицької смерті апостола Пилипа його послідовниками було побудовано гробницю восьмикутної форми для поховання тіла. У 2011 році в Ієраполісі (сучасна турецька частина Денізлі) під час розкопок італійські археологи знайшли поховання апостола Пилипа. Ніхто не міг повірити своїм очам, адже облаштування гробниці і напис на ній підтверджує факт достовірності, що тут похований один і учнів Христа — святий апостол Пилип. Пам’ять цього святого Католицька церква вшановує 3 травня, нею також стверджується, що нетлінні останки апостола Пилипа перебувають у Храмі Санті – Апостолі в Римі (Дванадцяти Апостолів, Італія).
Богдан Стрикалюк