НЕОБХІДНА ПЕРЕДМОВА

Із самого дитинства ми прислуховуємося до авторитету батьків та вчителів. Пізніше, у дорослому віці, на їх місце стають поважні люди, науковці, чи навіть релігійні лідери та діячі культури. Спробуємо коротко, але зі всіх боків подивитися на цей феномен підкорення авторитету. Допоможуть нам в цьому логіка, психологія та культура.

Почнімо з того, що логіка – це не просто синонім слову «здоровий глузд».

Насамперед, логіка – це наукова дисципліна, яка вивчає форми і закони правильного мислення, а також способи пізнання та умови істинності знань і суджень. Простою формою подачею думки у логіці є силогізм, який складається із декількох засновків (передумов) та висновка, який із них випливає. Наприклад:

  • засновок 1 (більший засновок) : Всі люди смертні;
  • засновок 2 (менший засновок) : Магомет – смертний;
  • висновок : (отже,) Магомет – смертний.

Доволі часто трапляється логічна помилка, або хиба, що нерідко характеризуються тим, що мають певний розрив між передумовами та висновком.

Когнітивна наука, або когнітивістика (латинське, пізнання) – міждисциплінарний науковий напрямок, який об’єднує теорію пізнання та науки, що займаються різними аспектами пізнавального процесу у людини та штучного інтелекту. Серед даних аспектів є когнітивні упередження – систематичні помилки у мисленні або шаблонні відхилення, які знаходяться при аналізі автоматичних думок. Причиною їх є обмеженні можливості обробки людиною інформації. Також, можна вказати на емоційні, моральні та соціальні причини. Одначе, частина когнітивних упереджень є необхідною, коли треба швидко приймати рішення, а точність не така важлива.

АРГУМЕНТ ДО АВТОРИТЕТУ

Синонім : апеляція до авторитета.

Латинська назва : argumentum ad verecundiam.

Суть : За правильного застосування, є правомірним і нерідко виступає невід’ємною частиною аргументу, який потребує представлення даних чи просто думки від компетентного чи кваліфікованого джерела.

Схема (силогізм) :

  • засновок 1 : Персона Х є спеціалістом у галузі Y;
  • засновок 2 : Х наполягає на правильності твердження Z, що є у галузі Y;
  • висновок : твердження Z – правда.

Помилка : Недоречний, або сумнівний авторитет. Одначе, у більшості випадків є помилкою, бо йде апеляція до авторитету, по темі, що знаходиться не в його компетенції, або по темі, відносно якої авторитет є заангажованим. Ще в гіршому випадку, це може посилання на авторитет людини, яка впливова чи просто популярна.

Зауваження : Так, само помилково, якщо абсолютно кожна думка експерта є істинною, так і не варто впадати у другу крайність, що кожне твердження не-істинне. Просто думка авторитету у своїй галузі буде з більшою імовірністю правильнішою, аніж не-експерта.

Також, не варто об’являти помилковим твердження тільки на основі, що воно базується на авторитеті. Воно – твердження – може бути істинним, але не за рахунок авторитетності, а на основі доказовості. Між іншим, це теж логічна помилка – аргумент від помилки.

Гумористичні приклади :

  • Впливовий англійський письменник та автор геніального Шерлока Холмса – Артур Конан Дойль – у 1922 році опублікував книгу «Прибуття фей». І ось, що він написав про фей : «Ми не збираємося стверджувати, що докази в даному випадку були настільки неспростовними, як у випадку спіритуалізму, але ті відносяться до області парапсихології, і хоча наші спроби отримати додаткові докази не мали успіху, ті, котрі є, цілком достатньо, щоб підтвердити цю істину : маленький народець існує.». Також, він стверджував : «Є цілий народець, котрий може бути настільки багаточисленним, як і людський рід, який веде своє власне життя і відділений від нас певною відмінністю у вібраціях.»;
  • Найбільш впливовий просвітитель XVIII ст., французький письменник, публіцист та історик – Вольтер – стверджував про існування вампірів. Зокрема, він писав наступне у своїй доповіді «Їх більше нема» : «Результат всього цього заключається в тому, що величезніша частина Європи була наповнена протягом 5-6 років вампірами, і що їх більше немає…». Більш однозначно висловився його соратник по просвітництву – Жан-Жак Руссо : «Якщо і була в світі історія, що більш істинна та доказана, так це історія вампірів. Ніщо не втрачено: офіційні звіти, свідчення титулованих осіб, хірургів, священиків, судів. Очевидність повна.».

Провокаційний приклад : У Біблії є достатньо явні натяки на гріховність та неприродність гомосексуальності. Зокрема, у Старому Заповіті : «Не лягай з чоловіком, як з жінкою. Це гидота.» (Левіт 18:22); «Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та стукали в двері. І казали вони тому старому чоловікові, власникові того дому, говорячи: Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, і ми пізнаєм його!» (Книга Суддів 19:22). У Новому Заповіті аналогічно : «Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони! (1 до Коринтян 6:9,10)» ; «Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. (До Римлян 1:26,27)».

Одначе данні академічної психіатрії різних країн, в першу чергу США, говорять про протилежне – це не захворювання. Зоологи приводять приклади даної поведінки серед тисячі видів тварин. Також, знайдено імовірні гени, що відповідає за гомосексуальність (авторитетне посилання).

Когнітивне спотворення : підкорення авторитету – схильність людей підкорятися авторитету, ігноруючи свої власні судження про доцільність дії чи твердження.

Психологічний ефект : Підкорення – базова частина у структурі соціального життя. Система влади необхідна у будь-якому суспільстві. Тільки у людини, що живе у ізоляції, немає потреби реагувати на команди інших.

Експеримент Стенлі Мілгрема був вперше описаний в 1963 році однойменним вченим із Єльського Університету (США). Суть експерименту полягала в тому, що би вияснити скільки страждань готові звичайні люди причинити іншим, якщо це входить у їх робочі обов’язки. В ньому була продемонстрована неспроможність піддослідних відкрито протистояти «начальнику» (досліднику у білому лабораторному халатові), який наказував їм виконувати завдання, ігноруючи сильні страждання, які вчиненні іншому учаснику експерименту – підсадному акторові. Результати експерименту показали, що необхідність підкорятися авторитетам глибоко укорінена у свідомості настільки, що піддослідні продовжували підкорятися, незважаючи на моральні муки та сильний внутрішній конфлікт.

Практичне застосування: авторитетні джерела необхідні для наукових праць, науково-популярних видань та вікі-проектів. При аудиті та експертній допомозі у судовому процесі потрібні, не просто експерти, а й і незалежні експерти.

Підвиди :

– непогрішимий авторитет – звернення до авторитету, і подальше ствердження, що лише цього авторитету достатньо для істини. Незайвим буде нагадування, що абсолютними знаннями, навіть у вузькій сфері, не володіє жодна людина;

– звернення до впевненості – позиціювання себе, як джерела істинного знання. Наприклад: «Вірте мені, я точно це знаю!»;

– анонімний авторитет – читати нижче.

Антонім : апеляція до відсутності авторитету. У деяких випадках, як-то звернення до широкого загалу, йде апеляція до когось, що не має ні кваліфікації, ні авторитету по конкретному питанні. Зокрема, це нерідкий прийом у політиці, коли «пересічна» (середньостатистична) людина, наділяється більшим здоровим глуздом, аніж знавець. Наприклад : «Пересічна людина бачить більш реальну картину економічного достатку, аніж економісти у своїй замкнутій групі зі своїми мертвими статистиками.».

Фразеологізм : «Amicus Plato, sed magis amica veritas» : «Платон мені друг, але істина дорожча.». Латинська фраза, яка імовірно належить давньогрецькому філософу Арістотелю, що звертається до іншого значного філософа тієї епохи. У певному розумінні можна використовувати для ілюстрації не абсолютності авторитету.

Прислів’я та приказки :

  • вказують на силу авторитету розуму : догана мудрого більше варта, як похвала дурного; і сила перед розумом никне; мудрий не дасться за ніс водити; за одного розумного сто дурнів дають;
  • на силу авторитету начальства: без гетьмана військо гине; за що ігумен, за те й братія; отаманом артіль кріпка;
  • на не безгрішність авторитету розуму : і на мудрім дідько на лису гору їздить; не зарікайсь, бо трапляється, що й по мудрому чорт катається.

а) АНОНІМНИЙ АВТОРИТЕТ

Синоніми : апеляція до анонімного авторитету; або звернення до анонімного авторитету.

Суть : посилання на певний, але достатньо широкий, круг людей. При цьому конкретика, як прізвище чи місце роботи, не вказується. Навіть можуть цитуватися наукові роботи чи офіційні документи, але без вказування повної їх назви.

Приклади : «Лікарі-онкологи рекомендують …», «Порада від кращих кінологів…» і т.д.

Підвид : чутки – використання інформації, що пройшла через декілька осіб, і яка відрізняється від своєї початкової форми. При цьому не має навіть натяку на групу осіб. Наприклад : «Є думка, що …».

Засіб дезінформації : Експерти вважають. У ЗМІ є одним із поширених методів пропаганди є посилання на деяких «експертів», нерідко або сумнівних, або й і взагалі вигаданих. З однієї сторони : посилання на анонімний авторитет придає солідність «інформації» у очах споживачів ЗМІ. А із іншої сторони, так як джерело інформації не є ідентифікованим, то журналісти не несуть за це прямої відповідальності. Подібне використовується у комерційній рекламі, політичній агітації чи соціальних мережах.

Також, це  – поширений мовний вираз, який застосовується, коли певна особа висловлює певний абсурд чи вигадку, але обґрунтовує своє твердження певним анонімним авторитетом. Робиться це із метою, що їй повірили. Інші приклади:

– На думку експертів;

– Експерти спрогнозували;

– На думку більшості {фах чи професія} ;

– По деяким данним;

– Із надійного джерела;

– Як повідомляє преса;

– Як стало відомо з джерела.

Інтернет-мем : «британські вчені доказали…» (рус. британские ученые доказали). Зазвичай використовується, як іронічний синонім щодо дослідників, що займаються над безглуздими та абсолютно непрактичними проектами, зачасти псевдонауковими. Існує навіть Шнобелівська премія для нагородження таких вчених. Але також, можна застосовувати для гостро-іронічного глузування над зверненням до анонімного авторитету, не тільки сумнівного, а і вигаданого, у засобах дезінформації.

«Британські вчені доказали, що ствердження, що починаються зі слів «Британські вчені доказали…», ніколи не доказувалися британськими вченими.»

Дмитрук Андрій

Джерела :

Пословица не мимо молвиться. Русские пословицы и поговорки с украинскими соотвестсвиями. Составитель Н. Беленькова. Киев: «Днепр» – 1969.

ru.rationalwiki.org : Апелляция к авторитету; Логическая ошибка; Анонимный авторитет.

arbir.ru : Феномен подчинения. Эксперимент С. Милгрэма (К. Д. Квашнина).

www.vokrugsveta.ru : Как сфотографировать фею, или ошибка Конан Дойла.

uk.wikipedia.org : Правило висновування; Amicus Plato, sed magis amica veritas; Логіка ; Список логічних помилок.

sv-scena.ru : Вольтер. Их больше нет ; Книга Вампиров.

lurkmore.to : Британские учёные; Эксперты полагают.

ru.wikipedia.org : когнити́вные искаже́ния; когнитивистика.

www.insidemarketing.it : графіка.