Різниться так звана зовнішня пуджа і внутрішня. Зовнішня проявляється в підношенні дарів і вимові молитов. Вона впливає на органи чуття, але не зачіпає розум і душу, а ось внутрішня спрямована на духовне злиття з божеством, співпереживання серцем. Зовнішня пуджа охоплює п’ять почуттів людини — зір, слух, дотик, нюх, смак; внутрішня — п’ять елементів природи — вогонь, воду, повітря, землю і ефір. Так при проведенні пуджи охоплюються всі прояви божества у Всесвіті.
Залежно від божества, в честь якого проводиться пуджа, ритуали можуть бути різними. Наприклад, під час вшанування Ганеші, об його статую розбиваються кокоси, вона поливається кокосовим молоком. У стародавні часи практикувалися криваві жертвопринесення, проте зараз ця традиція зникла, залишившись в дуже спрощеному вигляді в небагатьох сектах. Страта злочинців також розглядалася як жертвоприношення.
Існує щоденна пуджа, що здійснюється три рази в день істинними індуїстами, а також особлива пуджа — з приводу великих свят або особливих випадків в житті. Розрізняють також індивідуальну та групову пуджу, коли обряди проводить священнослужитель — пуджарі. Під час ритуалу на лоб тому хто молиться наноситься спеціальна червона точка як символ підпорядкування і служіння божеству.
Вважається, що молитви повинні вимовлятися в стані цілковитого спокою, умиротворення і зосередження. Найкраще натщесерце і після ретельного обмивання, щоб ніщо не заважало тому, хто молиться знайти єднання з божеством.
Ольга Степаненко
