Аврелій Августин – один з найвідоміших отців церкви на Заході. Він мав найбільший вплив серед всіх інших церковних отців. Крім того, є відомим філософом, а також проповідником і єпископом.

Народився в 353 році нашої ери в місті Тагаста. Коли юнакові виповнилося 17 років, він почав вивчати риторику в Карфагені, а також вів розгульне життя. Потім він став працювати в Римі вчителем красномовства, а після в Мілані прийняв християнство під впливом святого Амвросія. Повернувшись на батьківщину, почав жити в абсолютній самоті, але незабаром був висвячений у єпископи.

Життя та філософія Августина Аврелія

Його ім’я прославилося на всю західну церкву. Загинув в 430 році в місті Гиппон, де відбувалася облога міста вандалами. Був зарахований католицькою церквою до лику святих.

Творчість Аврелія Августина поділялася на кілька етапів:

  1. Перший етап характеризувався сильним впливом античної догматики. До цього періоду належать такі роботи, як:
  • «Про життя блаженне»
  • «Монологи»
  • «Про кількість душі»
  • «Про вчителя»
  • «Про істинну релігію»
  • «Про вільну волю»
  1. Другий етап характеризується проблематикою, пов’язаною з церквою і релігією. До цього періоду відноситься:
  • «Про книгу Буття»
  • «Сповідь»
  1. Третій етап включав в себе роботи, що містять у собі відповіді на питання про створення світу. За цей період було написано всього дві роботи:
  • «Перегляди»
  • «Про град Божий»

Одними з найвідоміших вважаються такі його твори, як: вже перераховані вище «Про град Божий», «Перегляди» і «Сповідь», а також «Про трійцю» та «Про вільну волю».

Крім усього цього, Августин Аврелій надавав величезний вплив на формування і розвиток християнства. Вплив його проповідей був відчутний у всій західній церкві. Він залишив після себе безліч робіт, які також вплинули на вчення в протестантизмі (лютеранство і кальвінізм).

Об’єктами вивчення Августина Аврелія були відносини між людиною і божеством.

В честь цього чудового філософа також названо літературну течію – августинізм. День Августина Аврелія відзначається як католицькою, так і православною церквою.

Іван Гудзенко