Місіонерська діяльність Марка проходила на острові Кіпр, а згодом зумів відвідати апостола Павла в Римі. Авторство написаного Євангелія відносять саме до особистості апостола і євангеліста Марка. Євангелієм Марк підтвердив особистість Ісуса Христа та його діяльність як благу звістку, котру приніс Він людству.
Саме тому євангелісту Марку приписується символ крилатого лева, який собою уособлює силу і є знаком могутності влади Ісуса Христа як Царя світу. Після залишення Риму відправляється до Єгипту. Стає єпископом Олександрійської церкви. Засновує християнське училище. Здійнює подорож в Лівію, Нектополь, також відвідує деякі з областей Африки. Прийняв мученицьку смерть в Олександрії, будучи розірваним лютим натовпом язичників. Похований християнами в кам’яній гробниці.
З 820 року нашої ери нетлінні мощі євангеліста Марка були перевезені з міста Олександрія до Венеції. Згідно свідчень церковних письменників Євангелія від Марка є коротким записом проповіді, розповіді апостола Петра. Передбачаючи закінчення земної місії, Марк ставить єпископом церкви – зціленого ним Ананію та призначає трьох пресвітерів.
Євангеліст Марк був побитий язичниками під час богослужіння, волочений по вулиці був вкинутий у в’язницю. Перед ним явився Господь, зміцнюючи його духовною силою та підтримкою. Після цього люті язичники варварським способом волокли євангеліста до місця суду. Ця дорога була останньою для єпископа Марка, котрий помер зі словами, які передбачали його швидке представлення перед Богом: «Господи, в руки Твої віддаю духа мого». Подія сталася 68 року нашої ери.
Євангеліє апостола Марка писалося для язичників, котрі прийняли християнську віру. Західним патристом блаженним Ієронімом Стридонтським підтверджується написання Євангелії Марком зі слів апостола Петра. До того ж були висунуті теорії щодо самого походження Євангелії.
Згідно першої – Євангеліє є перепрацьованого першопочаткового уривку запису, документу; іншої – компіляція двох Євангелій: від Матфея та Луки. Дві теорії не можуть бути прийняті, одна інтерпретується неправильно, інша – йде всупереч Переказу, за яким Маркове Євангеліє написане раніше, ніж Євангеліє від Луки. Істориком – античнознавцем Свенцицькою висувається така думка: Маркове Євангелія могло бути використане при написанні Євангелій від Матфея та Луки.
Велика увага євангеліста Марка зосереджена на юдейських звичаях – вмивання рук перед їжею, того, що Христос призначений для всього світу, храм як місце молитви усіх народів явно підказує нам про навернення язичників в християнство. Центральна тема Євангелія – явлення всемогутності Божої перед людьми: втихомирення Спасителем бурі на морі, вигнання злих духів.
В честь святого апостола і євангеліста Марка у Венеції було побудовано базиліку.
Євангеліста Марка вшановують як православній так і в католицькій, протестантській церкві. Православна церква – 8 травня, 17 січня (Собор 70-ти апостолів), католицька – 25 квітня, 31 січня (перенесення святих мощей у Венецію), євангелістська, англіканська – 25 квітня. Коптська традиція називає Марка «Боговидцем». Євангеліст Марк, крім того ще й є покровителем християн-коптів, венеціанців, протестантів.
Пегас
