Євангеліє від Юди як апокрифічний текст має свою історію. Віднайдене в шкіряному переплетінні  єгипетським пастухом у 1978 році в печері. Насправді людина не знала, що тримає в руках документ, котрий вважався єретичним сімнадцять століть тому назад. Науковцем Фрідою у 2000 році цей документ був викуплений і відправлений на експертизу в Єльський університет. Усі були вражені новиною: даний документ є ніщо інше як Євангеліє від Юди. У 2002 році його почали ретельно досліджувати в Швейцарії.

Сам манускрипт написаний коптською мовою. Професор Мавер доводить, що текст протоєвангеліє є оригіналом. Віднайдений манускрипт в жахливому вигляді був доставлений до експертів задля збереження. Його стали називати «кодексом Чакос» (від імені науковця).

Вперше його відновили та  опублікували 2006 року. По суті Євангеліє є гностичним. Якщо ж розглядати текст, то в нім Юда виглядає цілком нормальним учнем, котрому через Ісуса відкриваються таємниці Царства та навчання космології. Текстологічна експертиза коптського перекладу книги датує її 130-170 роком, тобто ІІ століття нашої ери. Чи має яке безпосереднє відношення до текстів, які досить часто критикували отці церкви Іриней Ліонський, Епіфаній Кіпрський, борючись з гностицизом – залишається незрозумілим.

Відомо лише з написаних отцями творів проти гностиків – каїнітів.  Так Іринеєм Ліонським подається вчення каїнітів, які нібито вірять в знання Юдою істини, звершення ним таємниці зради, усе земне та небесне зв’язане. Ними також передається видумана історія «Євангелії від Юди».

Епіфанієм Кіпрським повідомляється про надлишок якихось знань Юди та видання ними (гностиками) Євангелія від Юди. Одними ж підтверджується зрада Ісуса Юдою як прояв злоби, бажання, повалення Закону. Ще іншими на думку Епіфанія прославляються Каїн з Юдою, адже останнім Христос зраджений за зруйнування хорошого вчення, інші ж вважають, хоч Ісус є благим, але зрада Юди відбулася за небесним знанням.

З допомогою радіовуглецевого аналізу визначено вік Євангелія: 220-340 рік. Швейцарські науковці провели текстологічну експертизу і визначили межу ІІІ та IV століття. Звернена  увага на підпис останнього листа папірусного рукопису, в якому помічено родовий відмінок «від», такий який зустрічається в канонічних Євангеліях. Адже Іринеєм та Епіфанієм згадується саме це, а не якесь інше Євангеліє.

Євангелія від Юди має не тільки зміст, але містить три сцени, кульмінаційний момент. Отож маємо наступний зміст протоєвангелія:

Перша сцена розкривається бесідою Ісуса зі своїми учнями, звершення подячної молитви або ж євхаристії, тут включені епізоди заздрості учнів, односторонньої розмови Ісуса з Юдою; друга – дворазовим явленням Ісуса учням, з трьома епізодами, пов’язаними з видінням Храму та Його обміркуванням учнями, пропонування Ісусом алегоричної інтерпретації видіння Храму, розпитування Юдою Христа про два поклоніння; третя – описування Юдою власного видіння і відповідь Ісуса йому, також тут містяться наступні епізоди: усвідомлення Юдою власної долі, навчання Христом  Юди космології: Духу та Самонародженому, космосу, хаосу та безодні, архонтам та ангелам, створення людства, розпитування Юдою про Адамову долю та усього людства, обміркування Ісусом, Юдою та іншими знищення нечестивців, розмова Ісуса про хрещених та акту видачі – Юдиної зради, видання Юдою Ісуса в руки первосвящеників.

Кульмінаційний моментом слугують слова, якими і підтверджується книга «Євангеліє від Юди». На відміну від канонічних Євангелій, в протоєвангелії відсутня сцена розп’яття Ісуса Христа.

Пегас